Національна комісія затвердила стандарт «Термінологія безбар’єрності» для освітньої сфери

Національна комісія зі стандартів державної мови ухвалила нову редакцію стандарту «Термінологія безбар’єрності», що має на меті впорядкування термінів в освітньому та публічному просторі. Національна комісія зі стандартів державної мови затвердила другу редакцію стандарту державної мови «Термінологія безбар’єрності». Про це повідомляється на сайті установи. Документ має на меті впорядкувати терміни та формулювання, які використовуються в державній комунікації, освіті, медіа та публічному просторі, стосовно інклюзії, рівності та поваги до людини. Стандарт наразі передано до мовознавчих інститутів для отримання фахових висновків, після чого він буде остаточно затверджений. Цей стандарт не є новим правописом або зміною граматики. Він визначає коректні слова та формулювання, що стосуються людей, доступності середовища, інклюзії та різноманіття. У документі систематизовано майже 100 термінів, пов’язаних із безбар’єрністю, включаючи соціальні, освітні, психологічні та правові аспекти. Також пропонується поступово відмовитися від термінів, які можуть мати дискримінаційний або стигматизуючий характер. Основна ідея стандарту полягає в тому, щоб мова не принижувала, не узагальнювала і не формувала стереотипів, навіть ненавмисно. Безбар’єрна мова ставить людину на перше місце, а не її стан, діагноз чи життєві обставини. У Нацкомісії зазначають, що безбар’єрність — це підхід, за якого суспільство забезпечує рівні можливості для всіх людей, незалежно від віку, стану здоров’я чи соціального статусу. Стандарт має на меті створення єдиної мовної бази для різних сфер — органів влади, освіти, культури та медіа. Уніфікація термінів допоможе зменшити плутанину в документах, навчальних матеріалах і публічній комунікації. Також йдеться про зміну підходу до мови — від застарілих формулювань до людиноцентричних і поважних. За словами радниці — уповноваженої Президента з питань безбар’єрності Тетяни Ломакіної, мова безбар’єрності — це не лише про слова, а й про зміну суспільного мислення. Для освітньої сфери стандарт матиме практичні наслідки. Заступник міністра освіти і науки Андрій Вітренко зазначив, що саме через мову діти формують уявлення про повагу, різноманіття та прийняття інших людей. Очікується, що впровадження стандарту вплине на комунікацію шкіл і університетів із батьками та учнями, а також на підготовку державних службовців і педагогів. Фактично, безбар’єрна мова повинна стати звичною частиною освітнього процесу, а не лише рекомендацією. Документ розробляла експертна група правозахисників і філологів протягом 2025 року. Під час громадського обговорення автори отримали понад 1400 пропозицій змін від фахівців, освітян і громадськості. Стандарт охоплює різні аспекти безбар’єрного суспільства, включаючи освітній, соціальний, медичний і комунікаційний. Хоча стандарт не вводить нових обов’язкових правил «завтра зранку», він поступово вплине на щоденну роботу педагогів. У шкільних характеристиках, оголошеннях, листах батькам і внутрішніх документах рекомендуватимуть використовувати людиноцентричні формулювання. Це означає, що зменшиться використання ярликів і з’явиться більше опису потреб і підтримки. Під час перевидання підручників формулювання переглядатимуть, щоб уникати дискримінаційних або застарілих слів. До впровадження стандартів безбар’єрної комунікації в освітньому середовищі часто використовувалися терміни, що описують людину через її обмеження, такі як «інвалід» або «проблемна дитина». Після появи Довідника безбар’єрності акцент зміщується на людину, а не на її особливість: «людина з інвалідністю», «учень з особливими освітніми потребами». Ця зміна мови сприяє формуванню інклюзивного освітнього середовища. Можливо, з’являться короткі навчання або методичні рекомендації щодо безбар’єрної комунікації для педагогів і адміністрацій шкіл.

Новини у сфері освіти