вхід через Google

 

Штучний інтелект стає невід'ємною частиною навчального процесу, однак його використання може мати як позитивні, так і негативні наслідки для розвитку дітей. У статті розглядаються переваги та ризики впливу ШІ на мислення, автономію та емоційне благополуччя учнів. Штучний інтелект вже став частиною навчання: він допомагає школярам знаходити відповіді на домашні завдання, автоматично створює вправи для вчителів, а також сприяє плануванню уроків та оцінюванню робіт. Проте за цією корисністю приховані ризики для розвитку мислення, автономії та емоційного благополуччя дітей. Ця стаття має на меті допомогти вчителям, батькам і школярам зрозуміти, як працює ШІ, де він корисний, а де небезпечний, а також як правильно його використовувати. Одне з найгучніших досліджень тижня, що минає, — "AI in Education Beyond Learning Outcomes: Cognition, Agency, Emotion, and Ethics", опубліковане 4 лютого 2026 року на arXiv. У ньому представлено міждисциплінарний синтез впливу ШІ на когнітивний, емоційний та етичний розвиток дітей. Команда експертів, до якої входять Lucile Favero, Juan Antonio Pérez‑Ortiz, Tanja Käser та Nuria Oliver, синтезувала сотні попередніх досліджень з психології, педагогіки та когнітивної науки, щоб зрозуміти, як ШІ змінює спосіб мислення, навчання, мотивацію та автономію учнів. Дослідники зазначають, що проблема не в самому ШІ, а в некритичному його використанні. ШІ може підірвати критичне мислення, автономію, емоційну витривалість та здатність до довіри — навички, необхідні не лише для навчання, а й для участі в суспільному житті. Це явище вчені називають когнітивним аутсорсингом, коли частина розумової роботи делегується алгоритму. ШІ сам по собі не є шкідливим; ризики виникають тоді, коли він замінює мислення, а не підтримує його. Подібну думку підтверджує інша публікація про використання ШІ в ранньому дитинстві. Дослідниця Клеопатра Ніколопулу наголошує, що більшість сучасних інструментів спочатку створювалися не для дітей, тому їх безконтрольне застосування є небажаним. Найкращі результати досягаються, коли ШІ використовується разом із дорослим — як допоміжний інструмент для розвитку мовлення, творчості й історій, а не як заміна навчанню. Вчені та педагоги дедалі частіше звертають увагу на неконтрольоване використання штучного інтелекту. У цьому віці діти формують базові навички: мовлення, логіку, уяву, бажання шукати відповіді самостійно. Якщо ШІ постійно надає готові фрази чи ідеї, дитина ризикує не тренувати ці навички. Психологи наголошують, що діти у віці 6–10 років повинні усвідомлено переживати помилку та робити власні ментальні зусилля для формування мовних і мисленнєвих схем. Вчителі також вказують на ризик емоційної прив’язаності до «авторитету відповіді». Коли ШІ постійно надає правильні відповіді, у дитини може виникнути страх помилки та бажання уникнути самостійного пошуку. Дослідження, в якому опитали 2 000 британських учнів віком 13–18 років, показало, що 80% підлітків регулярно використовують штучний інтелект для шкільних завдань, але 62% відчувають, що це негативно впливає на їхні навички, включаючи самостійне вирішення проблем і творчість. Один з опитаних зазначив, що ШІ робить навчання занадто легким, що не вимагає від нього вирішення складних питань. У цьому віці посилюється страх помилитися через постійне використання ШІ. Діти ризикують звикнути довіряти алгоритму замість власного аналізу. Звикання до інструментів штучного інтелекту може призвести до втрати навичок аргументації та критичного аналізу. Опитування, проведене Американською асоціацією коледжів та університетів, показало, що більшість викладачів стурбовані тим, що ШІ шкодить здібностям студентів до критичного мислення. Опитування, в якому взяли участь 1057 викладачів, показало: 95% вважають, що штучний інтелект змушує студентів надміру покладатися на нього, 90% вважають, що це знижує їхню здатність до критичного мислення, а 83% зазначили, що його використання зменшує тривалість концентрації уваги. Викладачі в США стурбовані, що надмірне делегування учнями своїх завдань ШІ знижує їхню здатність перевіряти інформацію та аналізувати джерела. ШІ вже став масовим явищем у школах і вишах по всьому світу. Ключові дані за 2025 рік і початок 2026 свідчать, що 86% студентів у світі використовують ШІ в навчанні, і більшість — регулярно. 54% учнів використовують ШІ щодня або щотижня, тоді як загалом 93% стикалися зі штучним інтелектом у навчальному контексті принаймні один раз. Приблизно 66% студентів використовують ChatGPT саме для шкільних або університетських задач. У багатьох країнах ШІ вже став частиною повсякденного навчального досвіду. В Україні ШІ у школах також став реальністю. Освітяни активно використовують інструменти штучного інтелекту для створення ресурсів, адаптації матеріалів під різних учнів та економії часу на адміністративні завдання, але відповідальність за розуміння й оцінювання результатів залишається за людиною. Платформа "Мрія" почала впроваджувати ШІ-інструменти для тестування та адаптації завдань, але оцінювання результатів завжди лишається за вчителем, що дозволяє уникати неконтрольованого використання штучного інтелекту. В Україні розроблені методичні рекомендації, які окреслюють етичні принципи і контрольоване впровадження ШІ в освітній процес. Світова освітня спільнота переходить від дискусій "за чи проти ШІ" до реальних правил і практик, які намагаються балансувати між користю й ризиками. Financial Times зазначає, що університети змінюють оцінювання, оскільки викладачі хвилюються щодо падіння рівня самостійного мислення через масове використання чатботів. Частина закладів повертається до рукописних іспитів або створює нові формати перевірки реального розуміння матеріалу. У штаті Огайо (США) ухвалили правило, що всі школи K-12 повинні мати політику щодо використання ШІ, де визначається, як і коли його дозволено застосовувати. У Frankfort-Elberta Area Schools (штат Мічиган) ШІ не забороняють, а навчають, як його використовувати етично й відповідально. Учні повинні вказувати, де вони користувалися інструментами ШІ, і пояснювати, як перевіряли отримані результати. У місті Скотленд (штат Коннектикут) після зростання випадків ШІ-плагіату викладачі почали використовувати спеціальні анти-плагіатні системи з ШІ-детекторами та інтегровані перевірки. Ці приклади показують, що штучний інтелект не забороняють повністю, а навчають використовувати його відповідально. Британські школи широко використовують ШІ для створення матеріалів і зменшення адміністративного навантаження, але під контролем учителя. Педагог залишається ключовою фігурою, що формує завдання, оцінює відповіді та навчає критичної оцінки. Один з викладачів зазначає, що учні часто використовують ШІ як короткий шлях до відповіді, але він просить їх пояснити, чому модель відповіла саме так і де могла помилятися. Щоб уникнути ризиків, батьки та педагоги можуть вжити конкретних кроків. Вони повинні пояснити дітям, що ШІ — не фактограф, а інструмент, який може помилятися. Важливо навчити дітей ставити уточнювальні запитання та оцінювати результати ШІ як гіпотези, які потрібно перевірити. Обговорюючи з дітьми, що штучний інтелект може бути корисним, слід підкреслити, що він не замінює процес мислення, який формується через зусилля, помилки та роздуми. Адже штучний інтелект у школі — це не "добро" чи "зло", а складний інструмент, який може стати великим союзником у навчанні за умови розумного використання, критичної оцінки та педагогічного супроводу.
Віталій Садовий
Віталій Садовий

Автор та редактор порталу sadok.ua. Захоплюється освітою, дитячою психологією та сучасними методиками розвитку дітей. Має досвід співпраці з дитячими садками, педагогами та батьками. Створює корисні матеріали, які допомагають обрати найкращий садочок і зробити перші кроки дитини в освіті радісними 🌿