Зміни в організації інклюзивного навчання в Україні: новий порядок з серпня 2026 року

Кабінет Міністрів України ухвалив нову редакцію Порядку організації інклюзивного навчання, яка набирає чинності з 1 серпня 2026 року. Цей документ вносить суттєві зміни в правила зарахування дітей з особливими освітніми потребами та формування інклюзивних класів. Кабінет Міністрів України затвердив нову редакцію Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти. Цей документ вступає в силу з 1 серпня 2026 року і суттєво змінює підходи до зарахування дітей з особливими освітніми потребами, формування інклюзивних класів та організації підтримки у школах. Однією з основних змін є те, що школа більше не має права відмовити у створенні інклюзивного класу, якщо батьки подали відповідну заяву та надали висновок інклюзивно-ресурсного центру. У Порядку чітко зазначається, що заклад освіти зобов’язаний забезпечити організацію інклюзивного навчання на підставі звернення батьків або законних представників дитини. «Заклад загальної середньої освіти організовує інклюзивне навчання за заявою одного з батьків дитини з особливими освітніми потребами або її законного представника та на підставі висновку інклюзивно-ресурсного центру», — йдеться в документі. Оновлений Порядок уточнює, що інклюзивний клас може бути створений навіть для однієї дитини з особливими освітніми потребами, яка потребує другого – п’ятого рівня підтримки. Кількість таких дітей у класі визначається з урахуванням їхніх потреб, що має зняти одну з найпоширеніших практик — неформальні відмови через «недостатню кількість дітей з особливими освітніми потребами». Для дітей із першим рівнем підтримки створення окремого інклюзивного класу не є обов’язковим — їх розподілятимуть між звичайними класами без урахування кількості таких учнів. Нові правила також визначають граничну кількість дітей із особливими освітніми потребами в інклюзивному класі. Серед них може бути не більше одного учня, який потребує четвертого чи п’ятого рівня підтримки, не більше двох — третього рівня, та не більше трьох — другого рівня підтримки. В умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану гранична кількість учнів з особливими освітніми потребами у класі становитиме: четвертого чи п’ятого рівня підтримки — не більше 2, другого чи третього рівня підтримки — не більше 5. Документ деталізує вимоги до індивідуальної програми розвитку, яка є обов’язковою для кожної дитини з особливими освітніми потребами. Вона має розроблятися командою психолого-педагогічного супроводу, враховувати рекомендації інклюзивно-ресурсного центру та переглядатися щонайменше двічі на рік або за потреби. «Індивідуальна програма розвитку переглядається з метою коригування не менше двох разів протягом навчального року», — зазначено в Порядку. Нова редакція Порядку чіткіше визначає склад і повноваження команди психологічно-педагогічного супроводу. До неї входять педагогічні працівники, асистент учителя, фахівці інклюзивно-ресурсного центру, а також батьки дитини. Команда відповідає не лише за розроблення індивідуальної програми розвитку, а й за моніторинг прогресу дитини та адаптацію освітнього середовища. Порядок підтверджує, що асистент учителя є обов’язковим елементом інклюзивного навчання, якщо це передбачено індивідуальною програмою розвитку. Його робота спрямована на підтримку дитини з особливими освітніми потребами у навчальному процесі, а не на заміну вчителя чи індивідуальне навчання. Оновлений Порядок набирає чинності з 1 серпня 2026 року. Саме з цієї дати школи повинні будуть привести організацію інклюзивного навчання у відповідність до нових вимог. Нові правила роблять інклюзію не рекомендацією, а чітким обов’язком системи освіти. Школи повинні створювати інклюзивні умови на підставі заяви батьків і висновку інклюзивно-ресурсного центру, формувати команду супроводу та забезпечувати необхідні ресурси — від асистента вчителя до корекційно-розвиткових послуг. Для батьків це означає більше впливу на освітню траєкторію дитини: вони беруть участь у розробленні індивідуальної програми розвитку та погоджують її зміст. Водночас відповідальність громад і засновників шкіл зростає: якщо заклад не може відкрити додатковий інклюзивний клас, місцева влада має запропонувати інші максимально доступні варіанти навчання і допомогти із зарахуванням.

Новини у сфері освіти