Відвідування дитячого садочка — це важливий етап у житті малюка, який сприяє його соціалізації та розвитку. Водночас дитячий колектив є зоною підвищеного ризику для поширення низки хворобі розладів. Чому так відбувається та як мінімізувати часті інфекції у дітей – відповіді на ці та інші запитання, пов’язані з відвідуванням дитиною дошкільного закладу,— у нижченаведеній статті.
Чому садочки — зона ризику інфекцій?
Напевне, багатьох батьків хвилює питання, чому їхня дитина часто хворіє, почавши відвідувати дошкільний заклад, а їм, відповідно, доводиться брати багато лікарняних, щоб доглядати за малюком, а потім брати ще й додатковий час, щоб одужати й собі.
Діти в садочку (особливо ті, які лише починають відвідувати дитячий колектив), стикаються з великою кількістю нових вірусів та бактерій, що циркулюють у групі. Це своєрідне «імунне тренування», адже імунітет у дитини тільки формується і ще не має досвіду боротьби з багатьма збудниками (Li Y.T. et al., 2025). Тому дитина часто хворіє, і 12 вірусних респіраторних інфекцій на рік вважаються нормою протягом перших кількох років життя. А вже у міру того, як дитина стає старшою та її імунна система зміцнюється, вона повинна почати хворіти рідше1. Зокрема, дослідження демонструють, що діти, які почали відвідувати садок у віці до 2,5 року, у початковій школі рідше хворіли на інфекції дихальних шляхів, шлунково-кишкового тракту та середній отит. А діти, які почали відвідувати дошкільний заклад у віці до 2 років, вже у віці 4–8 років не мали хрипів, а застосування кортикостероїдів у них було рідшим, ніж у дітей без старших братів і сестер, які не відвідували садочка (Collins J.P. et al., 2018).
Чому діти часто хворіють у колективах?
Дійсно, відвідування дитячого садка може призвести до підвищення частоти інфекційних захворювань. Основними причинами частих захворювань у дошкільнят у дитсадках є:
- тісний контакт між дітьми, що сприяє передачі бактерій та вірусів, які потім можуть поширюватися і на дорослих (малюки граються, обіймаються та діляться іграшками, що створює майже ідеальні умови для передачі патогенів) (Collins J.P. et al., 2018);
- несформовані навички гігієни (Ewen C.D. et al., 2010): дошкільнята часто забувають про гігієну рук (не завжди миють руки після вулиці або туалету, торкаються обличчя брудними руками, а також можуть не дотримуватися правил гігієни харчування, тягнути до рота брудні предмети2,3;
- адаптаційний стрес: початок відвідування дитячого садочка — це своєрідний стрес для дитини, який може тимчасово ослабити її імунну систему, роблячи організм більш вразливим. Так, одне з досліджень показує, що у дітей в групі високого стресу виявлено високий рівень кортизолу, але низький рівень С-реактивного білка порівняно з контрольною групою (p<0,05), що підтверджує гіпотезу про те, що психологічний стрес може зумовлювати дисбаланс імунної відповіді, а також чинити патологічний вплив на інсулінпродукуючі β-клітини (Carlsson E. et al., 2014).
Базові правила профілактики поширення інфекцій у дитячому садочку
Запобігти усім хворобам неможливо, але можна значно знизити ризик їх розвитку та запобігти ймовірним ускладненням. Зокрема, серед профілактичних заходів у дитячому садку можна виокремити такі:
- навчання гігієни, включаючи регулярне миття рук з милом, — один з найпростіших та ефективних способів запобігання передачі інфекційних патогенів (дитина має знати, що потрібно обов’язково мити руки після прогулянки, відвідування туалету та перед їдою)4;
- контроль раціону харчування (чим, коли і як годують дітей, особливо в перші роки життя, має вирішальне значення для здоров'я та розвитку дитини: харчування, що відповідає принаймні мінімальним стандартам частоти та різноманітності, має важливе значення для запобігання дефіциту мікроелементів, затримки росту та виснаження та може допомогти зміцнювати стійкість організму дитини)2;
- регулярні прогулянки з дитиною на свіжому повітрі (Filanowski P.M. et al., 2023) та провітрювання приміщень (може допомогти зменшити кількість вірусних частинок у приміщенні та запобігти поширенню патогенів4) є важливим елементом профілактики розвитку багатьох дитячих хвороб;
- своєчасна вакцинація дітей згідно з Календарем профілактичних щеплень – один з найбільш обґрунтованих способів захисту від низки небезпечних інфекцій у дітей, зокрема таких, як кір, краснуха, дифтерія, кашлюк та інші;
- соціальна ізоляція: безперечно, що хвора дитина повинна залишатися вдома, адже це не лише сприятиме її швидшому одужанню, але й запобігатиме поширенню відповідного захворювання в дитячому колективі.
Роль вихователів і батьків
Важливо відмітити, що у питанні здоров’я дитини в дитячому садочку важлива роль як батьків, так і вихователів, які мають діяти спільно. Такі партнерські відносини працюють краще, коли вони включають три основні компоненти: постійну комунікацію, послідовність та співпрацю6.
Зокрема, батьки повинні виховувати у своєї дитини гігієнічні звички (регулярне миття рук, чищення зубів, водні гігієнічні процедури, користування туалетом) та щодня перевіряти її стан перед відправленням до навчального закладу (за найменшого сумніву та фіксації ймовірних симптомів інфекційних хвороб дитину краще залишити вдома4). Примітно, що допомога дітям в оволодінні навичками особистої гігієни – це поступовий процес, який має розвиватися відповідно до віку дитини та її потреб. Навчаючи дітей крок за кроком та надаючи їм підтримку на цьому шляху, батьки можуть допомогти своїм дітям розвинути звички на все життя, які, зокрема, сприятимуть зміцненню та підтримці їхнього здоров’я7.
Щодо порад для вихователів, то вони теж мають усвідомлювати загрози, які чатують на дітей, за яких вони відповідають, та постійно навчатися удосконалювати свої навички з догляду, щоб попередити ймовірні проблеми (Obeng-Gyasi E. et al., 2018). Так, з боку вихователів важливими є контроль чистоти в групі, організація миття рук дітей та стеження за їх самопочуттям протягом дня (у разі появи патологічних симптомів дитину варто ізолювати від колективу і негайно повідомити батькам про виявлений розлад).
Обґрунтована педіатрія: поради від фармацевтів зокрема (у контексті того, як може допомогти фармацевт)
Хоча консультація лікаря є обов'язковою у питаннях, що стосуються здоров’я та лікування дітей, роль фармацевта важлива при консультуванні батьків та наданні порад щодо симптоматичного лікування багатьох патологічних станів та їх проявів та у профілактиці, зокрема, і таких, як зміцнити організм дитини. Наприклад, фармацевт може порекомендувати вітамінно-мінеральні комплекси або інші засоби для підтримки дитячого імунітету, що можуть бути актуальними, наприклад, для профілактики застуди (Rondanelli M. et al., 2018). Адже, як відомо, отримання достатньої кількості вітамінів і мінералів важливе для підтримки міцного здоров’я, а дефіцит певних вітамінів і мінералів, включаючи вітаміни A, B6, B12, C, D, E та K, фолієву кислоту, а також мідь, йод, залізо, магній, селен і цинк, може негативно вплинути на імунну функцію9. А у разі появи перших симптомів хвороби, як-от нежить чи біль у горлі, працівник першого столу може порадити лікарські засоби для тимчасового полегшення стану малюка та допомогти зорієнтуватися в асортименті, проконсультувати щодо призначених фахівцями з педіатрії препаратів тощо8.
Коли варто звернутися до лікаря?
Показати дитину лікарю потрібно негайно у випадку, якщо у дитини визначається суттєве погіршення стану, запропонована симптоматична терапія не приносить полегшення, з'явилися загрозливі для життя малюка симптоми8, наприклад, висока температура тіла (вище 38,5 °C), особливо та, яка не піддається фармакологічному контролю, утруднене дихання, сильний кашель, млявість, відмова від їжі, висип (висип може бути, наприклад, проявом «вітрянки» (вітряної віспи) чи симптомом краснухи у дітей), сильний біль у животі, часте блювання та нудота (можуть бути ознакою багатьох серйозних кишкових інфекцій у дітей) тощо.
Висновок
З вищенаведеного можна підсумувати, що профілактика інфекцій у дитячому садочку у дітей — це комплексний підхід, що має поєднувати турботу батьків, відповідальність вихователів та своєчасно надану медико-фармакологічну допомогу. Своєю чергою, дотримання простих правил гігієни для малюків та підтримання здорового способу життя можуть сприяти зміцненню резистентності організму дитини та зробити відвідування нею дитячих колективів менш асоційованим з хворобами.
