Швеція переглядає освітню політику: повернення до паперових підручників та зменшення використання екранів

У Швеції триває активна дискусія щодо ролі цифрових технологій у навчанні, оскільки уряд країни вирішив повернутися до традиційних методів, зокрема, до паперових підручників. Ці зміни спрямовані на підвищення рівня грамотності, але викликають суперечки серед освітян та представників технологічної індустрії. У Швеції розгорнулася активна дискусія щодо ролі цифрових технологій у школах. Уряд країни вирішив повернутися до традиційних методів навчання, зокрема, до використання паперових підручників, письма від руки та мінімізації використання екранів. Зміни, про які йдеться в матеріалі BBC, спрямовані на підвищення рівня грамотності, але викликають суперечки серед освітян, науковців і представників технологічної індустрії. Уряд Швеції просуває ідею повернення до паперових носіїв у школах. Наприклад, у старшій школі міста Накка учні продовжують користуватися ноутбуками, але дедалі частіше працюють із друкованими матеріалами. 18-річна Софі зазначає, що тепер часто приносить додому нові книжки та папери, а один з учителів почав роздруковувати всі тексти для уроків, замінивши цифрову платформу з математики на навчання за підручниками. Журналісти BBC підкреслюють, що ця ситуація вражає контрастом з попереднім курсом країни. Ще у 2010-х роках ноутбуки стали звичними у школах, а до 2015 року близько 80% учнів мали власні цифрові пристрої. У 2019 році навіть у дитсадках запровадили обов’язкове використання планшетів. Зміни в освітній політиці відбулися після зміни влади у 2022 році. Представник Ліберальної партії Йоар Форселл заявив, що метою є максимальне позбавлення від екранів. Він підкреслює, що молодші діти взагалі не повинні користуватися екранами у школі, а старші — лише обмежено. Уряд просуває гасло «від екрана до папки», вважаючи, що навчання без цифрових пристроїв покращує концентрацію та розвиток навичок читання і письма. З 2025 року дитячі садки більше не зобов’язані використовувати цифрові інструменти, а дітям до двох років планшети взагалі не видають. Також планується заборона мобільних телефонів у школах. Швеція вже виділила понад 2,1 млрд крон (понад 10 млрд грн) на закупівлю підручників і методичних матеріалів, а нову програму навчання планують запровадити у 2028 році. Форселл стверджує, що читання справжніх книжок і письмо на папері є значно ефективнішими для отримання необхідних знань. У матеріалі BBC також наводиться думка нейробіологині Сіссели Наттлі з Каролінського інституту в Стокгольмі, яка говорить про негативний вплив цифрових пристроїв на концентрацію. Вона зазначає, що учні відволікаються на екрани однокласників, а дослідження свідчать, що читання з цифрових носіїв ускладнює засвоєння інформації та може впливати на розвиток мозку молодших дітей. Одним із мотивів змін стало падіння результатів Швеції у дослідженні PISA. У 2022 році країна показала гірші результати з читання, ніж Велика Британія, США, Данія та Фінляндія, а 24% учнів не досягли базового рівня грамотності. Форселл зазначає, що діти, які навчалися з великою кількістю екранів, відстають у міжнародних дослідженнях. Водночас, звіт ОЕСР показав, що доступ до цифрових інструментів загалом є корисним, хоча й супроводжується високим рівнем відволікання. Надмірне використання технологій на уроках математики пов’язане з нижчими результатами. Нова політика викликала занепокоєння у представників технологічної галузі. Генеральна директорка Swedish Edtech Industry Дженні Єппесен висловлює занепокоєння щодо нового освітнього курсу, підкреслюючи, що кожному потрібні базові цифрові навички для входу на ринок праці. Вона посилається на оцінки ЄС, за якими 90% робочих місць незабаром вимагатимуть цифрових компетенцій. Швеція є одним із лідерів Європи за кількістю технологічних компаній-«єдинорогів», і нестача ІТ-фахівців може змусити їх переміститися до інших країн. Дискусії також стосуються теми штучного інтелекту. Уряд планує викладати ці питання у старших класах, але критики вважають, що знайомити дітей із ШІ потрібно раніше. Професорка Ліннея Стенліден попереджає про ризик «цифрового розриву», коли діти з заможніших родин отримуватимуть більше можливостей для опанування нових технологій. Серед самих школярів також немає єдності щодо нових змін.

Новини у сфері освіти