Стабільність медіаграмотності українців та зростання використання ШІ до 49%: результати дослідження

Рівень медіаграмотності в Україні стабілізувався після зростання під час війни, а використання штучного інтелекту досягло 49%. Це підтверджують результати шостого дослідження індексу медіаграмотності, проведеного ГО «Детектор медіа». Після різкого зростання на початку повномасштабної війни рівень медіаграмотності українців стабілізувався. Соціальні мережі, блогери та інструменти штучного інтелекту стають дедалі важливішими для отримання, створення та перевірки інформації. Це підтверджують результати шостої хвилі дослідження індексу медіаграмотності українців за 2025 рік, яке провела громадська організація «Детектор медіа». Дослідження виконала агенція New Image Marketing Group на замовлення ГО «Детектор медіа». Опитування проводилося у форматі особистих інтерв’ю (face-to-face) за допомогою планшета (CAPI) з 15 до 29 грудня 2025 року. У дослідженні взяли участь 1612 респондентів віком від 18 до 65 років. Вибірка є репрезентативною за статтю, віком, регіоном і типом населеного пункту, за винятком тимчасово окупованих територій. Індекс медіаграмотності оцінює, наскільки люди розуміють роботу медіа, як споживають інформацію, чи здатні перевіряти її достовірність і наскільки добре володіють цифровими інструментами. У 2025 році середній індекс медіаграмотності українців становить 5,2 бала за десятибальною шкалою. Різке зростання медіаграмотності відбулося у 2022 році, коли частка людей із високим або вище середнього рівнем медіаграмотності зросла з 55% до 81%. Це сталося через активніше перевіряння інформації та використання різних джерел новин. Структура рівнів медіаграмотності у 2025 році показує, що рівень освіти залишається важливим фактором. Люди з вищою освітою частіше демонструють критичне ставлення до маніпуляцій у новинах, тоді як серед осіб із загальною середньою освітою частка тих, хто має низький або нижчий за середній рівень медіаграмотності, значно вища. На показники також впливають рівень доходу та місце проживання: мешканці великих міст і люди з вищим добробутом зазвичай мають вищий індекс медіаграмотності. Найпопулярнішими джерелами інформації про суспільно-політичне життя залишаються месенджери та соціальні мережі. 71% українців отримують новини через інформаційні канали в месенджерах, а 70% — через сторінки блогерів або експертів у соціальних мережах. Традиційні медіа використовуються значно рідше: 30% респондентів дивляться ефіри національного телемарафону, а частка тих, хто регулярно звертається до телебачення поза марафоном, ще менша. Це свідчить про те, що блогери та експертні сторінки у соцмережах фактично зрівнялися з медіа за впливом на аудиторію. У новій хвилі дослідження особливу увагу приділили штучному інтелекту. Його показники інтегрували до субіндексу цифрової компетентності, включаючи питання про використання ШІ у роботі або навчанні та здатність розпізнавати контент, створений штучним інтелектом. Додавання цих індикаторів частково пояснює зміни в загальному індексі медіаграмотності. Дослідження показало, що українці дедалі активніше користуються інструментами штучного інтелекту. За останній рік частка людей із високим або вище середнього рівнем використання ШІ зросла з 24% до 38%. Загалом серед користувачів інтернету 56% уже користуються системами штучного інтелекту у роботі, навчанні або для інших завдань. Частина українців поки не використовує ці інструменти, пояснюючи це недостатньою обізнаністю або недовірою. Найвищі показники використання ШІ мають молоді українці: 55% мають високий або вище середнього рівень використання ШІ. Крім віку, на використання ШІ впливають соціально-економічні фактори, зокрема рівень освіти та добробут. Дослідники зазначають, що молодь має найвищий рівень цифрової компетентності загалом — 74% молодих людей мають високий або вище середнього рівень цього показника. Попри загальне зростання медіаграмотності, частина населення залишається вразливою до дезінформації. Серед людей із низьким рівнем медіаграмотності багато хто користується лише одним джерелом новин і значно рідше використовує сучасні цифрові інструменти, зокрема системи штучного інтелекту. Це свідчить про те, що розвиток медіаграмотності й цифрових навичок залишається важливим завданням для освітніх програм.

Новини у сфері освіти