У Південній Кореї зафіксували рекордну кількість учнів, які залишили старшу школу. За даними Міністерства освіти, у 2025 році навчання припинили 10 774 першокурсники старшої школи. Це приблизно 2% усіх учнів цього віку та на 20% більше, ніж п’ять років тому.
Причина масового виходу з навчальних закладів не в тому, що підлітки втратили інтерес до освіти. Більшість з них залишають школу, щоб зосередитися на інтенсивній підготовці до вступу в університет. Це нагадує ситуацію в Україні, де одинадцятикласники можуть переходити на екстернат, щоб не ризикувати середнім балом атестата.
В Південній Кореї діє система відносного оцінювання, де оцінка залежить не лише від знань учня, а й від результатів однокласників. Після реформи оцінювання учні розподіляються за рейтинговими групами. Щоб потрапити до найпрестижніших університетів, абітурієнту потрібно залишатися у першому рейтинговому рівні.
Ця система створює парадокс: учень може знати предмет на високому рівні, але втратити рейтинг через кращі результати однокласників. Оскільки шкільні результати накопичуються, виправити ситуацію стає практично неможливим. Експерти зазначають, що дедалі більше учнів вважають цю систему ризикованою і вирішують вийти з державної школи.
Замість звичайного навчання такі учні складають кваліфікаційний іспит GED, який підтверджує здобуття повної середньої освіти. Після цього вони зосереджуються на підготовці до Сунина (CSAT) — загальнонаціонального вступного іспиту, результати якого визначають шанси на вступ до університету.
Сунин вважається одним із найскладніших іспитів у світі, що триває близько восьми годин. Абітурієнти виконують завдання з корейської мови, математики, англійської мови та інших предметів. Цьогоріч іспит відбудеться 13 листопада, в ньому братимуть участь 500 тисяч абітурієнтів.
Незважаючи на реформи, які мали знизити рівень конкуренції, учні почали ще більше сприймати помилки як загрозу. У результаті державна школа втрачає частину найамбітніших старшокласників, які обирають альтернативні маршрути до університету через екстернат чи приватні академії. Освітяни застерігають про ризики систем, де майбутнє дитини залежить від рейтингів та результатів одного іспиту.
