вхід через Google

 

Школи по всьому світу впроваджують навчання штучному інтелекту, але експерти попереджають про можливі помилки в цьому підході. У навчальних закладах по всьому світу з’являються уроки, присвячені штучному інтелекту. Учнів навчають, як працювати з чатботами, формулювати запити та перевіряти відповіді ШІ на помилки. Це зумовлено потребою швидко адаптувати дітей до нових технологій. Проте, на думку журналістки Дженні Андерсон та дослідниці Ребекки Вінтроп, такий підхід може бути стратегічною помилкою. У своїй колонці для The Washington Post авторки зазначають, що школи повинні навчати дітей не лише користуватися штучним інтелектом, а й розуміти, як він працює та як впливає на навчальний процес. Андерсон, яка є авторкою освітнього Substack «How to Be Brave», та Вінтроп, директорка Центру універсальної освіти в Brookings Institution, підкреслюють, що школи часто поспішно формують «грамотність» у нових технологіях. Це відбувається під тиском батьків і шкільних рад, які стурбовані, що діти можуть відстати в технологічному прогресі. На перший погляд, підхід до навчання «інструментам ШІ» здається практичним. Проте, авторки вважають, що учням не потрібні окремі курси з промпт-інженірингу, а важливіше глибоке розуміння принципів роботи штучного інтелекту. Вони наголошують, що глибоке розуміння ШІ дозволяє учням визначати, коли технологія покращує їхнє навчання, а коли, навпаки, заважає. Прикладом такого підходу є Seckinger High School у Джорджії, яка стала першою державною школою США з акцентом на штучному інтелекті. Тут учні вивчають основи технології, інтегровані в різні предмети, такі як суспільствознавство, математика та англійська мова. Результати навчання в цій школі вражають: учні демонструють кращі результати в порівнянні з однолітками з інших шкіл округу. У приватній школі The Kinkaid School у Техасі курс із ШІ починається не з технологій, а з обговорення очікувань та страхів учнів. Це дозволяє зрозуміти їхнє ставлення до технології, перш ніж переходити до основних понять, таких як дані та алгоритмічні упередження. Авторки називають це «практикою з усвідомленою метою». Вони порівнюють навчання лише інструментам ШІ з викладанням біології, зосередженим на лабораторних інструментах. Хоча ці навички важливі, вони не пояснюють основних принципів, які формують живий світ. Так само й у випадку зі штучним інтелектом: конкретні сервіси швидко змінюються, а розуміння принципів залишається актуальним. Щоб ефективно навчати дітей штучному інтелекту, учителям потрібно самим розуміти, як технологія впливає на мислення. Наприклад, організація Ed3 DAO використовує модель Bloom’s Taxonomy для обговорення різних рівнів мислення. Вчителі з’ясовують, в чому штучний інтелект сильніший за людину, а де людина повинна залишатися головною. Освітяни намагаються уникнути помилок минулого. Коли соціальні мережі та смартфони з’явилися у школах, учнів майже не навчали, чому цифрові платформи формують культуру постійного порівняння. Подібна ситуація була й на початку епохи інтернету, коли школи поспішили навчити дітей користуватися сайтами, але це не допомогло їм відрізняти правду від маніпуляцій. Глибше розуміння штучного інтелекту не обов’язково означає частіше його використання. Дослідження показують, що чим менше люди знають про ШІ, тим частіше вони ним користуються. Як зазначає дослідниця Аманда Шеху, люди не можуть контролювати системи, які для них залишаються незрозумілими. Отже, справжня цифрова грамотність полягає не лише у вмінні використовувати технологію, а й у здатності не використовувати її, коли це не потрібно. Одне з опитувань у Массачусетсі показало, що приблизно третина респондентів ставиться до ШІ позитивно, третина — негативно, а решта мають змішані або невизначені погляди. Ніхто не хоче «Дикого Заходу» технологій у школах, але всі прагнуть, щоб діти були захищені та готові до майбутнього. Авторки колонки в The Washington Post вважають, що головне завдання освіти сьогодні — навчити дітей усвідомлено взаємодіяти з технологіями. Вибір простий: або дозволити учням стати пішаками штучного інтелекту, або допомогти їм стати господарями його величезного потенціалу.
Віталій Садовий
Віталій Садовий

Автор та редактор порталу sadok.ua. Захоплюється освітою, дитячою психологією та сучасними методиками розвитку дітей. Має досвід співпраці з дитячими садками, педагогами та батьками. Створює корисні матеріали, які допомагають обрати найкращий садочок і зробити перші кроки дитини в освіті радісними 🌿