В Україні триває дискусія щодо підходів до викладання історії в школах. Науковці Олег Бондаренко та Сергій Терно вважають, що шкільний курс історії потребує змін, щоб виховувати учнів не лише як жертв історії, а й як активних учасників подій.
Вони підкреслюють, що традиційний наратив, який зосереджується на стражданнях українського народу, може призводити до формування звички пояснювати невдачі зовнішніми факторами. Важливо додати до програми елементи аналізу вибору людей у складних історичних обставинах.
Науковці пропонують три конкретні кроки для оновлення програми: впровадження кейс-стаді, аналітичних запитань та повноти інформації про опір тоталітаризму. Це дозволить учням отримати більш збалансоване уявлення про історію, що включає як трагедії, так і приклади опору.
Бондаренко та Терно зазначають, що важливо не лише пам'ятати про жертви, але й аналізувати політичні рішення, які призвели до цих трагедій. Це допоможе молоді зрозуміти власну родинну історію та сформувати відповідальне ставлення до минулого.
Науковці вважають, що зміни в освіті можуть сприяти формуванню свідомих громадян, готових брати на себе відповідальність за своє майбутнє. Вони закликають до відкритості та готовності до інтелектуальних змін у суспільстві.
