ЮНЕСКО закликала країни переглянути своє ставлення до вчителів-біженців, вважаючи їх важливими для вирішення глобального дефіциту педагогічних кадрів. Це питання обговорювалося під час вебінару, організованого ЮНЕСКО та International Task Force on Teachers for Education 2030.
В оглядовій статті «Teaching through displacement: Why refugee teachers are key to solving the global teacher shortage» зазначено, що підтримка вчителів-біженців може допомогти забезпечити освіту для дітей у кризових умовах та одночасно вирішити проблему нестачі вчителів. Згідно з даними ЮНЕСКО, до 2030 року світові системи освіти потребуватимуть ще 44 мільйони вчителів.
Учасники вебінару підкреслили, що тисячі кваліфікованих педагогів, які залишили свої країни через конфлікти, не можуть працювати через проблеми з визнанням дипломів та сертифікацією. Стаття акцентує на досвіді африканських країн, які приймають біженців, зокрема Кенії та Замбії.
Аламіс Діко, учитель з Малі, розповів про труднощі, з якими стикаються педагоги-біженці, зокрема нестабільну зайнятість та відсутність професійного визнання. Маргарет Атто, учителька в Уганді, наголосила на важливості таких педагогів у багатомовних класах.
ЮНЕСКО пропонує перейти від тимчасових гуманітарних механізмів до інтеграції вчителів-біженців у державні освітні системи. Як приклад наводиться «Паспорт кваліфікацій», що допомагає оцінити кваліфікацію фахівців, які не мають повного комплекту документів.
Хоча українські педагоги не згадуються в статті, ситуація в Україні, де тисячі вчителів виїхали за кордон через війну, має схожі риси. За даними Міністерства освіти і науки України, близько 22–24 тисяч українських учителів опинилися за межами країни у 2022 році. Український уряд почав створювати механізми підтримки для педагогів, які працюють у верифікованих освітніх центрах за кордоном.
