вхід через Google

 

23 січня· 2008 року приблизно о 12 годині ОСОБА_3., знаходячись у робочому кабінеті ОСОБА_1 за вищевказаною адресою, передала їй 2000 грн. за зарахуванняОСОБА_4. до ДНЗ № 1, а ОСОБА_1., діючи умисно, з корисливих мотивів, взяла зазначені кошти та поклала у сейф, який знаходився у робочому кабінеті, маючи намір використати їх на свої власні потреби

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                      Справа №1-178/08

 

19 березня 2008 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Карабаня В.М.,

при секретарі - Ілляш С.І.,

за участю прокурора - Нідзельської О.О.,

за участю адвоката ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Віленька, Коростишівського району, Житомирської області, громадянки України, українки, освіта вища, вдови, не працюючої, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368  КК України, -

 ВСТАНОВИВ:

 Підсудна ОСОБА_1., працюючи згідно наказів управління освіти Печерської районної у м. Києві державної адміністрації № 542-к від 24.07.2006 р. на посаді завідуючої дошкільного начального закладу № 1 управління освіти Печерської районної у місті Києві державної адміністрації (далі ДНЗ № 1), будучи службовою особою та уповноваженою згідно своїх посадових обов'язків, п. 4.2 статуту ДНЗ № 1,  п.п. 6, 44 Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 305 від 12.03.2003 року, здійснювати керівництво і контроль за діяльністю дошкільного навчального закладу, а також прийом дітей до дошкільного навчального закладу протягом календарного року, діючи умисно, з корисливих мотивів, отримала хабара від громадянки ОСОБА_3. за наступних обставин.

        В серпні 2007 року до завідуючої ДНЗ № 1 ОСОБА_1, у робочому кабінеті останньої за адресою: м. Київ, провулок Аскольдів, 5, звернулася громадянка ОСОБА_3. з проханням про зарахування її дочки - ОСОБА_4, 2003 року народження, до вказаного дошкільного навчального закладу. ОСОБА_1., вислухавшиОСОБА_3.,  повідомила їй, що вільних місць  у даний час не має і порекомендувала звернутись  пізніше.

            У жовтні 2007 року ОСОБА_3. знову звернулася до ОСОБА_1 з проханням зарахувати її дочку до дитячого садочку, на що ОСОБА_1відповіла згодою і повідомила що з початку необхідно отримати направлення з Управління освіти Печерського району м. Києва ОСОБА_3. з отриманим направленням знов прийшла до ОСОБА_1 Оглянувши направлення ОСОБА_1. повідомила, що необхідно також пройти дитині медичне обстеження.

       15 січня 2008 року ОСОБА_3. разом зі своєю дочкоюОСОБА_4 прийшли до ДНЗ №1, а саме до завідуючої ОСОБА_1 та надала всі необхідні документи ОСОБА_1., яка оглянувши їх повідомила, що медичне обстеження необхідно пройти в поліклініці Печерського району, тобто в поліклініці яка обслуговує ДНЗ №1, а також повідомила     ОСОБА_3., що коли вона пройде з дитиною медичне обстеження  то необхідно принести їй особисто за її послуги 2000 грн.

        21 січня 2008 року після проходження медичного огляду  ОСОБА_3. разом з дочкоюОСОБА_4 в черговий раз прийшла до ДНЗ №1, а саме до ОСОБА_1 та надала останній медичні документи і повідомила, що в даний час у неї немає такої кількості грошових коштів, на що ОСОБА_1. відповіла, щоб остання  незабула.

       22 січня 2008 року ОСОБА_3. знову прийшла до ОСОБА_1 та повідомила, що на даний час не знайшла 2000 грн. і буде намагатись їх знайти до кінця робочого дня 23.01.2008 року, на що ОСОБА_1. повідомила, що  гроші в сумі 2000 грн. необхідно надати їй у першій половині дня 23.01.2008 року, оскільки у другій половині дня вона буде відсутня на робочому місці.

       23 січня  2008 року приблизно о 12 годині ОСОБА_3., знаходячись у робочому кабінеті ОСОБА_1 за вищевказаною адресою, передала їй 2000 грн. за зарахуванняОСОБА_4. до ДНЗ № 1, а ОСОБА_1., діючи умисно, з корисливих мотивів, взяла зазначені кошти та поклала у сейф, який знаходився у робочому кабінеті, маючи намір використати їх на свої власні потреби.

Будучи допитаною у судовому засіданні, підсудна ОСОБА_1. свою вину у вчиненому визнала повністю, та пояснила, що вона працювала на посаді завідуючої дошкільного навчального закладу № 1, який знаходиться за адресою: м. Київ, провулок Аскольдів, 5, та уповноважена згідно своїх посадових обов'язків здійснювати керівництво і контроль за діяльністю дошкільного навчального закладу, а також прийом дітей до дошкільного навчального закладу протягом календарного року. Протягом 2007 року до неї неодноразово зверталася громадянка ОСОБА_3 з проханням влаштувати її дитину у ДНЗ №1, але у зв'язку з відсутністю місць та враховуючи, те що ОСОБА_3 з її слів не мала реєстрації у          м. Києві, вона не мала права її оформити.

            У жовтні 2007 року до неї знов звернулась ОСОБА_3. з тим сам проханням. Вона направила її в Печерське управління освіти, щоб та отримала направлення для зарахування її дитини в ДНЗ №1. В цьому ж місяці ОСОБА_3. прийшла до неї уже з направленням, оглянувши яке вона повідомила, що дитині необхідно пройти медичне обстеження.

       15 чи 16 січня 2008 року ОСОБА_3. разом з дочкоюОСОБА_4 черговий раз прийшла до неї та надала медичну довідку, однак медична довідка про обстеження була з м. Мелітополь, а не з м. Києва, і вона сказала ОСОБА_3, що довідка необхідна  з м. Києва.

21 січня 2008 року ОСОБА_3. прийшла з необхідними документами до неї в робочий кабінет ДНЗ №1. Вона перевірила медичну довідку та запиталаОСОБА_3. чи може вона надати садочку матеріальну допомогу у розмірі 2000 грн. ОСОБА_3. сказала, що може надати їй кошти готівкою. Остаточну зустріч було обумовлено на 23.01.2008 року.

       22  січня 2008 року ОСОБА_3. заходила до неї у робочий кабінет та повідомила, що прийде до неї як і домовлялися 23 січня 2008 року.                                                                               23 січня  2008 року приблизно о 12 годині ОСОБА_3., знаходячись у робочому кабінеті ОСОБА_1 за вищевказаною адресою, передала їй 2000 грн., які вона взяла особисто в руки і поклала у свій сейф у кабінеті. Після того як ОСОБА_3. вийшла з кабінету, через декілька хвилин зайшли працівники міліції разом з двома понятими, і сказали що проводять перевірку заяви ОСОБА_3.

Зазначила, що злочин вчинила у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем. Щиро розкаялась у вчиненому та просила суд не карати її суворо.

За згодою сторін судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, як покази свідків та інших доказів, що були зібрані в ході досудового слідства по справі, стосовно фактичних обставин справи, які правильно розуміє підсудна та інші сторони, і які ніким не оспорювались.

Тому суд обмежився дослідженням таких матеріалів кримінальної справи, що характеризують особу підсудної, приходить до висновку, що винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, що їй інкримінується, доведена повністю, а її умисні дії правильно кваліфіковані органами досудового слідства за ст. 368 ч. 1 КК України, як одержання службою особою в будь-якому вигляді хабара за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара, з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання винної, є щире каяття у вчиненому.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують її покарання, судом не встановлено.

Виходячи з наведеного та враховуючи обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, те, що вона раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності,  на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має позитивну характеристику з місця роботи, за свою багаторічну працю  нагороджена чисельними відзнаками і грамотами, суд  вважає, що підсудній слід призначити покарання  у виді штрафу.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Міру запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_1 у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання слід скасувати.

Питання речових доказів вирішується судом у відповідності до ст. 81 КПК України.

Судові витрати у вигляді вартості проведеної судово-хімічної експертизи у розмірі 387 грн. 10 коп. суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, -

 

ЗАСУДИВ:

 

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, і призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 12 750 (дванадцять тисяч сімсот п'ятдесят) гривень.

Міру запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_1 у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання -  скасувати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві судові витрати у вигляді вартості проведеної судово-хімічної експертизи у розмірі 387 (триста вісімдесят сім) грн. 10 коп.

Речові докази:

1.   2000 (дві тисячі) грн., які  передані на відповідальне зберігання у фінансове управління ГУ МВС України в м. Києві - передати в дохід держави;

2.   ватні тампони із змивами з долонь ОСОБА_1 та зразки речовини «Люмінор 458Т», що зберігаються у кімнаті для зберігання речових доказів прокуратури Печерського району м. Києва - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.

 

 

 

Суддя                                                                                                В.Карабань

 

 

Add comment