На сьогоднішній день багато дошкільних закладів приймають у ясла дітей піврічного віку. Справа в тому, що відрив від мами та тата в такому ранньому віці може негативно позначитися на емоційному розвитку дитини. Починаючи з двох років малюки починають краще адаптуватися до змін та нового навколишнього середовища. Саме тому в дитячий садок дитину краще віддавати після двох років. Ще однією причиною вступу в сад у два роки є необхідність у спілкуванні з однолітками, адже саме граючи з іншими дітками малюки можуть навчитися всього того, чого не можуть навчити батьки.
Після двох років дитина починає потихеньку віддаляється від батьків. Це так звана «криза трирічки». У цей період формується самосвідомість дитини, її «Я», дитина починає частіше вимовляти «я сама», також вона починає показувати оточуючим свою самостійність і намагається довести, що вона хоч і маленька, але повноцінна людина. Це дуже важливий період у житті малюка і дуже важливо, щоб батьки своєю поведінкою показували, що вони спілкуються з ним на рівних і сприймають дитину всерйоз.
До п'яти років дитина вже може грати у зв'язкові ігри самостійно, але вона все ще не має організаторських здібностей. У такому віці малюки не можуть самі організувати гру та розподілити ролі між учасниками. Тому малюкам потрібна допомога дорослих. Крім того, це саме той вік, коли час починати підготовку до школи, вчити дитину читати, писати і рахувати. Насамперед потрібно познайомити малюка з літерками, а вже потім вчити складати літери в склади та слова. Навчання можна проводити в ігровій формі. Якщо Ваша дитина вже вміє самостійно читати, припиняти практикуватися читати вголос не потрібно, додаткова практика буде дуже корисною для неї.
Якщо у малюка поки що не дуже добре виходить читати чи писати, або й те, й інше, не потрібно чинити на нього тиск. Набагато важливіше, щоб маленька людина опанувала навички спілкування, навчилася проявляти себе, довіряти дорослим, проявила інтерес до навколишнього світу, не боялася здійснювати самостійні вчинки, приймати рішення, експериментувати, і найголовніше, навчилася любити себе.
Підходити до вибору друзів більш диференційовано, діти починають приблизно шість років. З однією дитиною Ваш малюк здружиться, а з іншою ні. Втягуватись у стосунки між дітьми дорослим не варто. Але батьки не повинні забувати налагоджувати довірчі стосунки, спілкуватися зі своїм чадом і дізнаватися про коло його спілкування, питати у дитини чому вона вибрала саме цих дітей своїми друзями. Це потрібно для того, щоб відкоригувати модель поведінки дитини, допомогти зрозуміти правила моральності та моралі.
Не рекомендується підвищувати голос на дитину чи кричати нею у процесі виховання. Цей спосіб неефективний, адже чим більше на нього кричати, тим гірше буде поведінка малюка. Батькам необхідно постаратися досягти порозуміння зі своїм чадом, вказати та пояснити помилки. Викладати думки потрібно м'яко та просто, максимально доступно для малюка. Карати дитину варто лише у крайньому випадку. І ніколи не забувайте вистачити маленького чоловічка.
