Я забрала дитину з садочку і на це є причини .
1. Денний сон замінено на мультики.
Уявіть моє здивування, коли наприкінці вересня моя дитина каже: «Мамо, ми не спимо — ми мультики дивимось!» У чаті більшість батьків були шоковані. Нам просто «забули сказати», що у старшій групі сон відмінили. А якщо дитина втомлена? Їй пропонують лягти в спортзалі на мат. Все.
2. Кадри змінюються, як у серіалі.
За кілька років у моєї дитини було пʼять різних вихователів. Яка може бути стабільність? Яка довіра? Як діти мають адаптуватись?
3. Група переповнена.
Обіцяли 14 дітей — стало 19. Просто “трошки” більше, правда?
4. Харчування — окрема історія.
Ми кілька разів брали їжу додому, щоб подивитись, чим годують дітей. І знаєте що? Я б і тваринку свою так не нагодувала…
5. Зима і світло — не сумісні.
Коли в місті були відключення, у садочку не було нічого: ні генератора, ні ліхтарів, ні елементарної безпеки. Дітей виводили з укриття під світло телефону. Вони весь день сиділи в темряві…
6. Комунікація з керівництвом — нуль.
Коли батьки просили провести збори, власниця написала: «Зачем вы разводите срач в чате, у нас всё хорошо.» Без коментарів.
7. А потім — остання крапля.
Моя дитина прийшла додому й сказала, що медсестра кричала на неї і сильно стиснула за руки. Батько пішов з’ясувати — у відповідь хамство, заперечення, і, звісно, камер спостереження там саме не було.
Якщо ви зараз обираєте садок для своєї дитини — подумайте двічі. Бо коли мова йде про безпеку, турботу і повагу — це не про цей заклад