Сьогодні побачила як групу дітей вели на виховний захід до комплексу воїнам, що полягли в боях за Обухів. Один хлопчик їшов мов каченя. Придивилась. У нього кросівки правий на лівій нозі, а лівий на правій. Підійшла до виховательки і ввічливо показала на кросівки хлопця. Мене проігнорували. Звернулась до виховательки в друге. До мене стали спиною. Тільки звернувшись до завідувачки садочка мені пообіцяли поміняти взуття хлопця коли дійдуть до лавочки.
Особая благодарность Раисе Ивановне, заведующей, за ее стремление сделать садик образцовым для детей и родителей. Это центр украинской культуры, наследия, творчества. Детки постоянно участвуют в городских праздниках, на фестивалях в фольклорными номерами, в замечательных костюмах. В нынешнее время далеко не просто содержать все на высоком уровне. Успехов, Вам, и творческого вдохновения!