Адаптаційний період у дитячому садку не для всіх малюків проходить легко. Ще на прийомі у педіатра, в період проходження обов'язкового медичного огляду перед вступом до дитячого садка, можна зробити перші припущення про те, як саме проходитиме період звикання до дитячого садка. Хронічні захворювання, специфічні особливості нервової системи (неврози, страхи, гіперактивність, недовірливість та інші) значно посилюють перебіг адаптації.
Якщо Ви є батьками малюка, який складно проходить етап адаптації, то Вам потрібно бути готовими до того, що у дитини можуть виникнути психічні та емоційні зриви та навіть соматичні хвороби.
Що ж відчуває малюк в адаптаційний період? Закочування істерик, скандалів, відмова від виконання прохань - все це ознаки благання дитини про допомогу. Малюкові здається, що мама покинула його або проміняла на роботу. Іноді може здатися, що це зовсім не Ваше чадо, адже навіть усі навички самообслуговування виявляються забутими. Відмова самостійно є, одягати речі, чистити зуби та інше психологи називають «тимчасовим регресом». Після закінчення адаптації всі раніше набуті навички обов'язково відновляться.
Після того, як малюк досяг однорічного віку, починайте м'яко тренувати його адаптаційний механізм, ставлячи в умови, де йому доведеться коригувати свою поведінку.
Щоб зменшити стрес від вступу в садок, можна заздалегідь встановити вдома садовий розпорядок дня.
Категорично заборонено висловлювати свій страх щодо дитячого садка при дитині. Говоріть про садок виключно в хвалебних інтонаціях, але відверто прикрашати теж не варто.
Якнайчастіше переконуйте малюка у своїй безмежній любові до нього, найкращого та єдиного.
Ознайомте дитину з майбутніми вихователями та дітьми у групі. Буде добре, якщо в групі будуть діти з Вашого двору чи загального ігрового майданчика. Таким нехитрим чином дитина зможе позитивно налаштувати до себе інших дітей. Не варто сильно переживати, якщо дитина вранці всіма методами переконує Вам не вести його в садок. У період адаптації він відчуває природні страхи, наприклад: мама не забере, скривдять сторонні дорослі та діти із групи. Ранкові істерики повинні припинитись у той момент, коли малюк почне брати участь у дитячих іграх, заводити друзів та зрозуміє, чого від нього хочуть вихователі. Постарайтеся два-три тижні забирати малюка з саду не пізніше обіду.
У домашніх умовах не чіпляйтеся до нього по дрібницях, пам'ятайте, що зараз не найкращий час для нотацій. Допоможіть малюкові пережити цю важливу та необхідну подію без сумних наслідків.
Навіть найкращі нянечки та гувернантки не зможуть замінити дитині живе спілкування у дитячому колективі. Благополучна, швидка адаптація говорить про те, що і в дорослому житті Ваш малюк зможе швидко пристосовуватися до обставин, що змінюються, і не впадати в депресію, якщо щось йде не за планом.