У столичному дитячому садку дітей морили голодом
Киянка Дар'я Павлова віддала трирічного сина Єгора у приватний дитячий садок із кращих спонукань: «Хотіли як краще, вийшло, як би, не зовсім так. Мені здавалося, що в приватному садку з дитиною більше займатимуться. Тим більше в приватний садок, в який ми пішли, там нам обіцяли на групу 6 людей та 2 няньки. Мені було дуже важливо щоб у дитини не було якогось стресу з приходом у дитячий садок і щоб ним займалися як удома, щоб він не був там частиною сірої маси».
{youtube:http://www. youtube.com/watch?v=lEKh2qY7REo 300250}
В інтернеті Дар'я знайшла здавалося, ідеальний сад для сина. З вивченням трьох іноземних мов, індивідуальним підходом, п'ятиразовим харчуванням та розвезенням. Створений приватний заклад «Будинок догори дном» базувався в приміщенні державного садка – туди й пішли на свято першого дзвоника. ним уже в другій половині дня виявилося, що він цілий день плакав, нічого не їв, нікуди не ходив, ні з ким не спілкувався, не переодягнений сидів цілий день у такому напівшоковому стані».
>
Наступного дня до навчального закладу Дарина пішла вже без сина - забрати 5 тисяч першого внеску назад. Та їх не повернули. І не лише їй. Син Василя відвідував садок довше – три дні. «Приїжджаємо ввечері – дитина голодна. У них був психолог, яка теж мене дивувала - заявила, що «зверніть увагу: ваша дитина сьогодні з'їла 5 або 6 печенюшок». Я говорю «а на що звертати увагу?» – «Ну багато з'їв». Я кажу: «Так зачекайте, значить голодна була дитина!». Запитую сина, він каже: «Нічого не було їсти, приносили у пластикових пакетах якийсь зелений суп, якесь зелене пюре. Я це не їв, дітки не їли. Тому харчування було вже страшне. Я зрозумів, що дитина була голодна.
Харчувалися діти не за розкладом, їжа була привізною, а меню батькам взагалі не давали - розповідає Василь. Більше того, в садку не виявилося ні обіцяних занять, ні розвезення, ні форми, яку мали закупити за гроші з початкового внеску. Вихователі запізнювалися на роботу, не вміли справлятися з дітьми, що плачуть: «Три дні я відвозив дитину, на четвертий раз кажу «Шановні, ну де розвезення? - Ой, Ви знаєте, Ви так далеко. Ми ще не зрозуміли, щоб туди машина їздила. Пізніше буде, але поки що ми не можемо вас возити». Я зрозумів тут багато факторів: дитина голодна, возити не можуть, хоча обіцяли. Тобто сенс тут перебувати далі?».
Зараз батьки з сумною іронією кажуть: назву «Дім догори дном» педагоги садка цілком виправдали. Після таких «індивідуальних підходів» до дітей до кінця першого місяця з двадцяти відвідувачів садка не залишилося й чверті. Багато батьків, крім вступних 5000 гривень, заплатили ще 3200 щомісячного платежу. Не відпрацьовані гроші директорка садка спочатку обіцяла повернути. Частинами. А згодом стала недосяжною – відключила телефон. Коли обдурені батьки знову навідалися до дитсадка, то поцілували замок – там уже нікого не було. Закритим виявився і сайт в інтернеті.
Журналісти з'ясували – установу закрила прокуратура. За іронією долі перевірку садка правоохоронці ініціювали на прохання колеги - він якраз планував віддати туди своє чадо. «Під час перевірки встановлено, що садок функціонував без будь-яких дозвільних документів, відсутня ліцензія. Педагоги, вихователі, які надавали послуги, були теж без відповідних документів та досвіду, які передбачаються законом» - розповідає Дмитро Перепелиця, заступник прокурора Дніпровського району столиці.
За два місяці роботи директор садка запрацювала на довірливих батьках 200 тисяч гривень, ще на 100 тисяч обдурила інвестора. Але, незважаючи на космічні заробітки, у підприємниці залишився борг за оренду приміщення. Юлія Павлова вклала в організацію приватного закладу власні гроші, але вже після відкриття зрозуміла – партнера не спрацювала. Оцінивши умови садка, жінка чітко вирішила: свою доньку туди не поведе. «Уже в процесі роботи в садку організували дітям кухню в кімнаті, де раніше був дитячий туалет. Сам же дитячий туалет був буквально 2 квадратні метри і ніде не виставлялися для дітей маленькі горщики, через що діти постійно вписувалися, весь час ходили в памперсах. Не було навіть спроби напружитися і привчити дітей до якоїсь елементарної особистої гігієни».
«Я, чесно кажучи, не думала, що це дитячий садок буде. Бо мене навіть перед фактом не поставили. Це приміщення підходить тільки для групи, але ніяк не для дитячого садка» - говорить завідувачка державної дошкільної навчальної установи №521, на базі якої і розташовувався приватний садок «Дом вгору дном». Грубі порушення санітарних норм, споживчих прав та здорового глузду залишилися без її уваги. У бурхливу приватну діяльність не втручалося районне управління освіти. Але у них своє виправдання – мовляв, жінка самовільно розгорнула роботу дитсадка. Дозвіл на оренду приміщення спочатку отримала під курси англійської мови для дітей молодшого віку. «Вона мала свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи підприємця. Також були дозволи СЕС Дніпровського району та дозвіл Головного управління МНС України у м. Києві державного пожежного нагляду. На підставі цих документів підприємниці і було видано договір оренди нерухомого майна для проведення занять з іноземної мови. Але не для функціонування дитячого садка! Для цього потрібно було мати ліцензію» - розповідає Наталія Фальковська, начальник відділу дошкільної освіти Дніпровського районного Управління освіти. клієнтів. Тим часом, за дозвіл на незаконну роботу садочка було звільнено працівника санітарно-епідеміологічної служби, чиновники районного управління освіти отримали догани. Щодо шахрайки - за оперативною інформацією, вона організувала ще один дитячий садок домашнього типу вже в іншому районі столиці – у приватному будинку на Осокорках. Її ж колишні вихованці тепер оговтаються від перенесеного шоку і вчаться наново звикати до колективу. «Він після цього був у такому шоковому стані, він був дуже засмучений. Після цього в колективі він незатишно почувається, некомфортно. У нас зараз спроби піти в садок, які починаються просто з прогулянок з дітьми, які поки що нічим хорошим не увінчалися. Дитина зовсім не готова до колективу, тому що у неї спогади залишилися негативні».
Описаний випадок змушує замислитися: «Чи варто платити більше?». Не гналися б батьки за рекламою – їхні діти здобували б освіту у державних садах. Так, підхід там індивідуальним не назвеш. Але відповідність усім нормам і законам – однозначна, розповідає Сніжана Денисенко. Жінці є з чим порівняти – вона працювала вихователем і в приватному, і державному садках. Відповідно, водила туди ж і свого сина. Тепер її вибір однозначний на користь держустанов. Про приватне згадує із жахом: «З санстанцією були свої якісь зав'язки. Якщо якась інфекція й висівалася, то все це треба було дуже тихо покрити, щоб ніхто не знав, ні батьки, ні якісь інші перевіряючі органи. Був у мене такий випадок, коли «погана болячка», як мені сказали, висіялася. Що – ніхто не сказав. Просто сказали, що один із дітей моєї групи. Перевірили всіх дітей, перевірили всіх вихователів на наявність почервоніння та сверблячки на руках і на животі. На моє запитання: «Що це? Тому що в мене тут дитина і це важливо!» мені сказали, що це мене не стосується. Коли я висловила свою версію, що можливо це короста, то мене, так говорити, пресонули добре, сказали, що «не дай бог хтось дізнається з батьків або ще хто! Про це ніхто не повинен знати. А чи варто згадувати про пораду - не нехтувати державними дитсадками лише тому, що вони дешевші і навчають дітей меншій кількості іноземних мов?
У будь-якому випадку, вибір за вами, батьки!
