Дружбі і всім іншим навичкам малюка потрібно вчити. Спілкування з однолітками є дуже важливим елементом у розвиток кожної дитини. Проводячи час разом із друзями діти дізнаються, що таке спілкування на рівних, довіра та повага. Тобто навчаються всього того, чого батьки навчити не можуть.
Часто, у перші місяці життя в коло спілкування малюки входять лише дорослі. Але це не означає, що інші діти йому не цікаві. Два малюки поруч один з одним активно потягуватимуть ручки і дивитимуться один на одного, щоб помацати незнайомого чоловічка і дізнатися хто ж це такий. Вибирають друзів малюки самостійно. При виборі вони спираються виключно на свої почуття та думку. Якщо малюкові не подобається хтось, то малоймовірно, що у дорослих вдасться їх потоваришувати. У цьому віці вже запам'ятовуються приємні моменти, проведені коїться з іншими дітьми. Діти починають демонструвати прихильність, а іноді навіть намагаються висловити це словами, вони також навчаються співпереживання. Ці прояви дружби батьки мають усіляко підтримувати. Чим раніше у малюка почнуть формуватися добрі стосунки з іншими людьми, тим простіше йому буде коли воно виросте. Звичайний прояв дружби карапузів відрізняється від того, що уявляють батьки. Дитина починає наслідувати поведінку того, кому вона симпатизує. Це свого роду заміна слів "ти мій друг", "ти мені подобаєшся". Коли одна дитина почне грати з машинкою, друге маля теж захочеться пограти з машинкою. І при цьому вони можуть практично не спілкуватися. Незалежно від рівня почуття прихильності до свого друга, малюки можуть забирати іграшки або відмовлятися поділитися своїми з другом, дутися або вередувати. Правила спілкування діходять через ігри. А батьківське втручання лише допомагає швидше зрозуміти рамки цього самого спілкування.
У дитсадку малюк вибирає собі одного друга і вони грають разом майже весь час. Для дошкільнят спільна любов до якогось типу іграшок є підставою для дружби. До 5 років дитина проводить більше половини всього ігрового часу, спілкуючись і граючи з іншими дітьми. А до 7 років діти проводять граючи майже весь вільний від навчання час.
Ближче до 7-8 років, дітки стають дедалі більш вибірковими при виборі своїх друзів. Дитина може спробувати втесатися в певну групу дітей. Почати наслідувати поведінку інших членів групи. Вам цей процес не сподобається. І в таких випадках немає необхідності нервувати або намагатися захистити своє дитя. А треба допомогти йому збалансувати поведінку у групі та свої власні бажання. На дрібницях зациклюватися не варто. Адже якщо донька захоче зачіску, як у іншої дівчинки, а син почне одягатися по-іншому, не так, як подобається батькам, — це не страшно. А от якщо Ви стали помічати, що малюк сліпо підпорядковується іншим дітям, відмовляється від того, що він сам любить – батьківське втручання просто необхідне. Постарайтеся пояснити дитині, що справжні друзі лю(цензура!) один одного за індивідуальність. Якщо не виходить, пошукайте нових друзів свого чада. Влаштуйте дитяче свято та запросіть туди дітей колег та знайомих. Намагайтеся розширити коло спілкування своїх дітей. Дружба з однолітками, а також з дітьми молодшого та старшого віку піде дитині лише на користь.
