Діти ростуть та розвиваються дуже швидко. Здавалося б, ще вчора малюк насилу утримував на вазі голівку і тягнув ручку за брязкальцем, а сьогодні пізнає світ і ставить безліч запитань «Чому?», «Як?» та «Навіщо?».
Для мами дитина назавжди залишається маленькою крихтою, яка потребує опіки та турботи. Проте вдаватися до крайнощів не варто. Турбота та гіперопіка це дві протилежні точки. Турбота служить гарантією комфорту та безпеки дитини, а гіперопіка перешкоджає розвитку малюка, як самостійної особистості, здатної подбати про себе, а також здатну підтримати комунікації з оточуючими людьми. Помірна турбота батьків допоможе малюкові розвинути лідерські якості, здатність приймати рішення самостійно та відповідати за свої вчинки. Таким чином, якщо забрати дитину з місця, де вона захоплено грає, в інше «безпечне» місце, або відсмикувати його фразами про обережність, нічого крім образи на «жорстоких батьків», жодних уроків із цієї ситуації малюк не винесе. Постійно обгороджуючи та відсмикуючи, батьки виховують у дитині риси невротичного характеру та несамостійність. Наслідком такого способу виховання може стати деяка затримка у розвитку, яка проявляється у замкнутості в собі та примхах, а також нездатності приймати самостійні рішення.
Залишати малюка зовсім одного теж не можна. Нові люди, зміна обстановки та незвичайні заняття, все це може злякати дитину і їй необхідно бути впевненим у тому, що вона не одна, що завжди є хтось, хто допоможе, захистить та приголубить. Коли батьки заохочують спроби дитини розвиватися, вони дають стимул для успішного досягнення поставленої перед крихтою цілей. Дітям дуже важливо радувати своїх рідних та близьких. Наприклад, у процесі вдосконалення своїх художніх навичок, малюк захопився і перейшов на декорування стін та шпалер. У такому разі не варто брати ремінь і ганчірку з криками, адже малюк просто навчився малювати і хотів якнайшвидше це показати. Потрібно просто пояснити, що є спеціально відведені місця та альбоми для малювання. Що для кожної речі є своє місце та призначення, і необхідно дотримуватись цих маленьких правил. Діти вчаться наслідуючи. Перші спроби зробити що-небудь, діти ро(цензура!) на підставі побаченого. Де потрібно малювати, куди складати іграшки та речі, де їсти, все це необхідно показувати дитині на власному прикладі. Ще не розуміючи навіщо та які наслідки можуть бути, дитина намагається повторити за дорослими побачений набір дій. Паніка чи крики лише злякають карапуза та відвадять бажання повторювати за дорослими. При перших довгоочікуваних спробах малюка щось зробити більшість батьків ро(цензура!) одну й ту саму основну помилку - вони виконують поставленню перед малюком завдання самі. Так, наприклад, коли малюк робить свої перші кроки і плюхається на попку, а потім знову піднімається, і після пари-трійки падінь він намагатиметься залишатися на ніжках і тримати рівновагу. Так малюк вчиться долати перші у своєму житті перешкоди. А якщо ж клопіткі мами і бабусі будуть по п'ятах ступати за дитиною і при найменшому натяку на падіння хапатися за нього, малюк розслабитися і не намагатиметься встояти на ніжках самостійно, адже його обов'язково зловлять.
Є один дуже чудовий спосіб, який допоможе виховати малюка самостійним, уникнувши при цьому істерик. Наприклад, маленькі дітки не лю(цензура!) одягатися, у такому разі можна надати чаду можливість самостійно прийняти рішення, зробити вибір. Наприклад, малюк категорично не хоче одягати шапку, не потрібно примушувати його та кричати. Просто покажіть йому кілька шапок та запропонуйте самому вибрати. Крім того, що дитина зрозуміє, що немає необхідності чинити опір, вона ще й відчує, що в неї є право вибору і обов'язково обере один з варіантів. Навіть для найменшої дитини важливо почуватися повноправним членом сім'ї, з чиєю думкою рахуються і без чиєї допомоги не зможуть обійтися. Малюк обов'язково відгукнеться з ентузіазмом та послухом на таке ставлення, а головне, це надасть йому почуття важливості для цього величезного світу.
