Вчені з'ясували, що дитяча поведінка у перші три роки життя та розвиток психофізіологічного зумовлені генетично. Все це залежить від посиленого розвитку ділянок головного мозку. А також встановлено, що батьківська поведінка щодо малюка цього віку також відображається в генетичному коді, і вона повинна відповідати процесу формування дитини. За цим критерієм, і вчинки матері, та інших оточуючих людей можуть бути розділені на два типи: генетично передбачене, також його називають очікуваним, і неузгоджені з генетичною програмою, також воно називається парадоксальним.
На сьогоднішній день стрес розглядається як один із факторів, який впливає на виконання генетичної програми молодого організму. Адже перенапруга може стати на заваді організму розвиватися. Найменше не узгодження між реальними обставинами та тими, які передбачені генетично, можуть стати сильним стресом для немовляти. Отже, батьківська парадоксальна поведінка розглядається малюком як стресова ситуація.
Реакція на перенапругу проявляється на рівні нервової, ендокринної систем організму, а виявляється у присутності у крові великої кількості гормонів стресу. При максимальній кількості цих гормонів у крові затримується процес розвитку всіх органів та систем молодого організму. Нервова система грає дуже важливу роль у цій ситуації. Мозок малюка формується до трьох років, а це означає, що нервова напруга, пережита за цей період часу, є причиною відставання, а надалі і порушення розвитку дитини. Дослідження показали, що навіть найслабший вплив, при якому немає навіть найменших морфологічних ушкоджень, може бути причиною короткострокових, а в деяких випадках і перманентних порушень у процесі розвитку ендокринної та нервової систем. А наслідком таких збоїв може стати неузгоджена поведінка в різних ситуаціях, а також психічні та психоемоційні хвороби дитини.
Згідно з експериментальними та клінічними спостереженнями вчені з'ясували, що формування мозку залежить від кількості гормонів стресу в крові матері під час пологів, і в крові малюки протягом кількох тижнів до народження та першого року життя. Патологічний гормональний рівень у період розвитку здатний стати негативним фактором, який може спричинити як фізіологічні, так і психічні функціональні розлади головного мозку надалі. Деякі дослідники надають специфічне значення деяким небезпечним факторам, які можуть виникнути в процесі формування мозку маленької дитини. Найнебезпечнішими з них є: психосоціальна депривація, гіпоксія, а також асфіксія.
