Щось не теє, Катю. Я бачила, як Любов Миколаївна танцювала з малечею, малюнки та якесь клеїння всі бачать у холі. Дарунків я не дарувала ніколи, але ставлення дуже чуйне. Якась провокація. Плаче завжди лише один хлопчик, але саме він одного разу залишився у групі з температурою 38,5, бо не могли зв'язатися з батьками. Я, взагалі, не схильна до звинувачень, і це, мабуть, збіг, але ще дуже зла, і може, саме ви якось винні у тому, що ми зараз тільки з під наркозу після виделення аденоїдів? І ви пишете, бо на вас нагримали?
