Отзыв пользователя
Дитячий садок №599
от
Катерина
АДАПТАЦІЯ в молодших групах? НІ, не чули...
Після народження сина ми відразу стали в чергу, аби дитина мала змогу відвідувати державний садочок. На жаль, у той садочок, який ми хотіли, місць не було, тож, обрали інший – ЗДО 599. На батьківських зборах напередодні 1 вересня було багато інформації, загалом очільниця садочка справила цілком позитивне враження. Найбільше запам'яталося, що у діток у молодшій групі впродовж першого місяця буде адаптивний період. Перший тиждень діти мали провести в садочку 2 години, другий – чотири ітд.
Наша дитина вдосталь спокійна, їй дуже важко психологічно дається усе нове. На те, що він ходитиме у садочок по кілька годин впродовж першого тижня, ми з чоловіком налаштовували його дуже довго й, зрештою, він погодився.
Першого вересня близько 10:00 (як було озвучено зранку) батьки зібралися біля воріт ЗДО 599, забирати малечу. Вийшла наша вихователька й повідомила, що керівництво садочка передумало і дітей ми зможемо забрати не раніше обіду. На моє прохання вивести мені сина зараз, я отримала відмову. "Телефонуйте завідуючій, щоби це зробити", – такою була відповідь.
Особливого бажання сваритися з завідуючою у перший день в мене не було. Тож, я, як і інші батьки, розбрелися хто куди.
Коли я прийшла забирати сина після 12:00 – він біг до мене, захлинаючись слізьми. "Мама, ти ж казала, що це на кілька годин. Чому ти так довго мене не забирала?". Наголошую – молодша група, маленькі зовсім дітки.
Адаптативна система зазнала збою. Увесь тиждень забирати дитину можна було після обіду. Бажання у сина йти в садочок відпало категорично. Довіра до мене, завдячуючи вдало продуманій адаптації у ЗДО 599, також похитнулася.
Питання філософського характеру: нахіба було на батьківських зборах говорити про адаптативну систему, якщо по факту її немає?... Питання друге: любитимуть діти систему освіти, вибудувану за таким шаблоном?...
Потому мій син зі слізьми ходив до ЗДО 599 ще кілька тижнів, поки не захворів. Пішла з ним на тривалий лікарняний. В групі viber нове обговорення – дах над приміщенням, де діти нашої групи, протік, керівництво садочка оголошує про капітальний ремонт. Усіх дітей (які з горем наполовину до цього всього трішки призвичаїлись) – розкидають по інших групах садочка. Що потім, власне, і трапилось. Однак без нас... Після тривалого лікарняного (близько місяця) до ЗДО 599 ми більше не повертались.
Моя мама в системі освіти пропрацювала майже все своє життя, здебільшого на керівних посадах. І найважливіше чим керувалася у своїй діяльності – любов до освіти малечі необхідно прищеплювати змалечку. Тож, щиро дякуємо приватному садочку, який мій син цього року успішно завершив, за те, що він не зненавидів систему освіти.