В жовтні 2024р. після комісії ІРЦ нас направили до цього 248 садочку, кажучи при цьому, що в садочку мега спеціалісти, які працюють зі складними дітками і готові до будь яких складнощів. У дитини 3 рівень інклюзії, а коротше соціально-адаптивні труднощі (складнощі через те, що в попередньому садку дитину ображали, наказували, тобто запущена педагогічно по поведінці та ще існують проблеми сімейного характеру з татом на даний період часу)
Спочатку дитина ходила з бажанням в садок, вихователь знайшла підхід до нашого сина з складним характером. Десь через пів року син казав, що його наказують та такі дітки сидять на стільці і дома боявся сідати. Декілька разів казав, що били по попі, закривали в туалеті, але це діти і нам казали такого немає, вони видумують. Потім від нас пішла наша постійна вихователь і на зміну прийшла інша, було складно знайти підхід, наш хлопчик проявляв супротив, міг ображати діток, міг кидати стільці, іграшки, це я пишу відверто. З цим я працюю дома, намагаюсь все пояснювати постійно, це в моїх інтересах в першу чергу.
Одного разу я запитала у батьків чи були такі ситуації і виявилось таких дітей багато, а саме 7 батьків, які підтвердили слова дітей, що деяких наказують, кричать, дають по попі та саме ця няня Катя.
Ввечері на речах дитини був скотч та він розповів, що йому няня замотала ноги, руки і рот скотчем.
В особистих переписках та в групі батьки почали писати свої ситуації щодо няні. Виявилось багато хто незадоволений та вже ходив до завідуючої і особисто звертався до вихователя. Зранку ми пішли та все це розповіли завідуючої з батьками, няню перевели в іншу групу.
Вихователь сказала, що то була гра, але діти боялись та сказали, що няня волочила мого сина в темну кімнату в сховищі і там це робила, він проявляв супротив і це всі діти бачили.
Це травма не тільки для моєї дитини, а й для всіх дітей на все життя!!!
Я вирішила дитину переводити в інший садок, бо у сина страх і істерики після всього що сталось. З нами з садка пішла ще одна дівчинка, у якої залишився страх та те, що вона бачила, коли мою дитину ця няня волочила за руки, так що залишились синяки та царапини на руці і шиї та спині. Ще декілька діток тимчасово не ходять, бо страшно.
Ми перейшли вже в інший садок в кінці січня та няню повернули назад в цю групу, сказали що нічого не було та моя дитина сама била всіх. В управління освіти звернулась та розповіла всю ситуацію. Офіційно ніяких заяв я не писала, тому не було розслідування, хоча потрібно було, але для мене на той час було важливо забрати від того жаху дитину і психологічно підтримувати, а не витрачати час на цю няню. До всього ще новорічні свята були в цей період. В садку зробили, як зручно їм, списали на те, що наша дитина заважала всім, ображав дітей, не слухався, тому всі видохнули коли ми пішли і тим самим повернули няню, як деякі батьки казали, що іноді треба кричати і дати по попі. Але це не мій мій метод виховання. Тому будьте уважні, коли будете віддавати дитину в руки цієї няні, а саме Каті, група Соняшник, 2 поверх в холі завідуючої.
Стосовно інших, логопед Ірина, прекрасна жінка, яка поважає дітей і робить совісно свою справу, вчитель по музиці, масажист, мед.кабінет, це всі добрі та позитивні люди, якім я вдячна! Охорона, двірники завжди привітні. На психолога не розраховуйте, вона є, але нажаль молода дівчина, яка ще немає досвіду і нічим не допоможе.
В садку є прекрасні вихователі в інших групах. Ще хотіла виділити дуже приємну вихотельку з 2 поверху Олену Леонідівну, яка була на заміні і дуже любила діток і всі вони її теж. Вам пощастить, якщо Ви потрапите до неї.
Щодо завідуючої враження так собі, вона недавно стала керувати та я б радила їй справедливо навчитися вирішувати питання, а не замовчувати проблеми в садку для особливих дітей.
Нам сказали няня просто вигоріла на роботі, тоді треба відпочити дома, а не зриватися на чужих дітях!
Отож така моя історія, будьте обережні при вибору садка, де ваша дитина буде проводити більшість часу.
Нехай вам щастить!