Отзыв пользователя
Дитячий садок №306
от
Не життєрадісний суб'єктивний відгук
Доброго дня. Хотілось би поділитись враженнями від дитсадочка Берізка №306. Маю попередити, що це абсолютно суб'єктивний відгук про роботу вихователів тільки нашої групи Сонечко, і дитсадка, як системи початкового розвитку дитини. Все описане чула і бачила сама, а також за розповідями дитини.На початку все здавалось дуже дружним до батьків і дітей: в яслах,середній групі до дітей відносились достатньо приємно, батьків також зустрічали з усмішками і добродушно, йшли на деякі ,навіть, поступки у вигляді запізнення на 5-15 хв на сніданок. Але все дуже швидко змінилось, коли ми стикнулись з реальними проблемами- за медичними показниками дитину посадили на безглютенову/безмолочну дієту. Відношення стало прохолодним: оговори за спиною між вихователями, звинувачення про якісь неіснуючі походи до директора зі сторони вихователя Олени Миколаївни, яких не було., це при тому,що офіційна справка була від педіатра, і ми приносили невелику частину своїх продуктів, щоб урізноманітніти меню дитини,- так нам запропонував дитсадок. Ніби всі змірились, адже нас на весь дитсадок було всього 2 дітей з такими "проблемами". Єдина, хто сприйняв нормально цю дієту Ірина Генадієвна, яка і підтримувала більш-менш здорову атмосферу в групі. Але так як дитина на дієті,я мала за день писати, чи буде моя дитина присутньою на наступний день, що було не дуже комфортно, але в зміну Ірини Генадіїївни можна було повідомити і в той же день.
Відколи діти пішли в старшу групу, чомусь розпочалось інше ставлення - в першу чергу до дітей. Вихователі Олена Миколаївна, помічниця Олена Сергіїївна, нажаль, розмовляли з дітьми не належним чином систематично підвищуючи голос і лаячи дітей, хто опісяв туалет, булячи при всіх тих,хто не міг стриматись і трішки опісявся в ліжку. Також ви повинні розуміти, що діти за розкладом в державних установах мають лежати 3 години в ліжку не ворушачись, навіть відкриті очі - порушення, адже "прийде Олена Сергіївна і буде сварити" - пряма мова моєї дитини, який не міг фізично спати десь з 4,5 р. Це були найгірші 3 години.
Нажаль,програма розвитку - просто фіаско: коли дитина читала і рахувала до 100, діти в групі вчили цифру 4,але я розумію, що все індивідуально. З розвиваючих занять - малювання і аплікації з яслів і до старшої групи в кращому випадку 1-2 р на тиждень, і вони з року в рік не відрізняються складністю. Ігор групових на вулиці немає- інколи поливали квіточки разом, що було дійсно цікаво, але в основному я заставала тільки моменти, коли вихователі сиділи в телефоні, а діти дрались або ганяли по майданчику. Спортивних занять неймовірно мало : 1-2 р на місяць в кращому випадку. А уроки музики відкладають окремий шрам на пам'яті дітей. Музична керівниця Прокофьєвна їх просто ненавидить: по 50 разів міняє програму виступу, волає на дітей, може дозволити сказати, що дитина бездарно танцює, тому може не приходити на свято(говорить тільки дитині, звичайно, щоб їй ніхто вдома не повірив). А до батьків таке підлабузництво, що аж противно (суб'єктивна думка). До директора звернулись один раз декількома батьками з приводу організаційного питання, пообіцяти- пообіцяли і нічого не виконали) Ми пішли не дочекавшись кінця "навчального" року, тому що дитина просто цілий рік старшої групи розпочинала день з істерики, що не хоче йти до дитсадочка.
З позитивних моментів: кошти батьків дійсно йдуть на зошити, якусь "косметику" в групі і це видно,але це більше заслуга старшого вихователя, яка цим завідувала. Тому в групі чистенько, приємно і ліжка непогані. Тобто зі сторони зовнішнього вигляду - все дуже добре.
Хотіла б подякувати пречудовій нянечці Тонечці, вона просто сонечко, іноді заміняла Олену Сергіївну, неймовірному логопеду Олені Миколаївні - професіонал своєї справи і просто дуже приємна людина, і Ірині Генадіївни - старшому вихователю.
Резюме: нажаль, зарплатня такої професіїї як вихователь оплачується дуже невдячно, це неймовірно тяжка праця, тому і людей беруть всіх охочих бути в цій системі, а не ці, хто дійсно хоче і любить займатись з дітьми- багатьом просто все одно,впевнена це проблема багатьох закладах державних установ. Але я точно знаю, що є в цьому ж дитсадочку сусідня група, де все інакше : батьки збирали гроші на прописи, діти займались і їми займались. Ніхто не дрався, не бив один одного, тобто вони були зайняті іншим - реальним розвитком, і якби я сама не займалась щоденно розвитком дитини, а розраховуала б тільки на держустанову- він би й досі не був інтелектуально готовий до школи. Тому є люди,яким цікаві діти, а є - яким ні. І застрахованим ніхто не може бути.
Головні недоліки: немає чіткого плану розвитку дітей, однаково якісного для всіх дітей;
недостатня зарплатня для вихователів, через що приходять або люди,щоб відсидіти, або люди,які працюють на щирому інтузіазмі;
немає психолога, щоб перевіряти стан дітей - за 3 роки тільки чула , що вона існує)