До основних критеріїв адаптації відносяться:
- поведінкові реакції;
- рівень нервово-психічного розвитку;
- захворюваність та перебіг хвороби;
- головні антропометричні показники фізичного розвитку.
Розрізняють чотири ступені тяжкості проходження адаптації до дитячого садка:
1) легка адаптація: дитина активна, зовнішніх змін немає, зрушення у поведінці нормалізуються протягом 1-2 тижнів;
2) середня адаптація: протягом усього періоду настрій може бути нестійким, може спостерігатись відсутність апетиту, короткочасність, неспокійність сну. Цей період триває 20-40 днів;
3) важка адаптація: дитина хворіє, втрачає у вазі, з'являються патологічні звички. Триває від двох до шести місяців;
4) дуже важка адаптація: близько півроку та більше. Постає питання – чи варто дитині залишатися в дитячому садку, можливо, вона «несадівська» дитина. Як би ми не готували дитину до ясел, все одно вона, особливо в перші дні, перебуває в стані стресу. Це проявляється у відмові від їжі, негативному емоційному стані, погіршенні самопочуття. Малюк неспокійно спить чи не спить взагалі, тиснеться до дорослих або, навпаки, відмовляється від контактів із ними.
Впливає на адаптацію тип темпераменту дитини. Помічено, що швидко та легко звикають до нових умов сангвініки та холерики. А ось флегматикам та меланхолікам доводиться туго. Вони повільні і тому не встигають за темпом життя дитсадка: не можуть швидше одягнутися, поїсти, виконати завдання. Їх часто підганяють, підстьобують, не даючи можливості побути самим собою.
Важливим є і питання організації періоду адаптації. Так, проведення прийому дітей у ДНЗ заздалегідь – навесні – дає можливість реалізувати призначення, яке батьки отримали від педагога – психолога і таким чином наблизити домашні умови до умов дитячого садка.
У дитячому закладі вихователь веде спостереження за кожною дитиною , фіксуючи результати у листах адаптації. У період адаптації також дуже важливі комплексні оздоровчо-виховні заходи. Процес адаптації керуємо, і дає свої позитивні результати.
