Дитячий садок – це своєрідний « трудовий колектив», де малюку належить проводити значну частину свого часу, взаємодіяти з іншими дітьми, пізнавати навколишній світ і набувати нових умінь, знань. Деякі дітки з легкістю та усмішкою на обличчі проходять цей етап свого життя, в інших виникають певні складнощі. Ці складності пов'язані з процесом адаптації малюка в дитячому садку і, зокрема, новому колективі.
Вікова категорія малюків, яких вперше приводять у дитячий садок, зазвичай варіюється від року до трьох років. У цей період малюк ще дуже прив'язаний до матері (або батька, що його виховує) і тому тривала розлука часом сприймається дитиною як покарання. Іншим фактором, що впливає на небажання дитини залишатися в саду, служить необхідність постійно взаємодіяти з оточуючими її дітьми або вихователями. Якщо дитина звикла прибувати в центрі уваги, цілком і повністю придбавши свого батька на першу вимогу, то йому буде складно змиритися з тим, що вихователь у саду не може повністю віддаватися тільки одному малюкові, бігти і виконувати забаганки дитини «за першим писком».
Наступним бар'єром на шляху до мисливського та регулярного відвідування дитячого садка для малюка може стати проблема спілкування з однолітками. Нерідко дітки в цей період замикаються в собі, у деяких навіть з'являються ознаки «уявної деградації», як її називають психологи, коли дитина, вже досить самостійна, починає знову постійно проситися на ручки, навмисно «ходити в штанці» і говорити, що він маленька ляля». Це пов'язано із захисною реакцією психіки малюка та спробою максимально звернути на себе увагу батьків, компенсуючи його дефіцит під час перебування в садку. Батькам на цьому не варто загострювати увагу, з подолання періоду адаптації все прийде в норму само собою. Наступна проблема, що створює відчуття дискомфорту у малюка – це різниця між домашнім режимом та розпорядком дня у саду. Малюкові може бути складно рано-вранці вставати і лягати на денний сон, він може вередувати за обідом, так як не звик їсти сидячи за столом, або він може ображатися на вихователя, що змушує складати іграшки після гри на своїх місцях.
Як же допомогти маленькому чоловічку з посмішкою вирушати в дитячий садок і почуватися там комфортно? Насамперед, необхідно наблизити домашній розпорядок дня до режиму дитячого садка. Вихідні та святкові дні не повинні бути приводом для відхилення від режиму, оскільки такі стрибки збивають біологічний годинник дитини і заважають маленькому організму налаштуватися на звичний порядок речей. Ще одним моментом, що сприяє якнайшвидшій адаптації малюка в дитячому колективі, є спілкування з однолітками. Регулярне відвідування дитячих майданчиків, парків або навіть походи до сусідів, у яких є дітки ровесники Вашого малюка, допоможуть дитині навчитися знаходити спільну мову з однолітками та отримати перші уроки комунікації та спільних ігор. Чудово, якщо є можливість потоваришувати з малюком із групи в дитячому садку, тоді у малюка буде друг, до якого він з радістю поспішатиме вранці. Добре, якщо дитина позитивно сприймає дорослих, тому що в такому разі вихователю буде простіше налагодити контакт із малюком. Цьому сприяють прийоми гостей та походи до родичів, або навіть просто до сусідів.
Основним показником готовності дитини до дитячого садка є самостійність: малюк усвідомлює і вміє проситися на горщик, намагається або вміє самостійно їсти, легко засинає без сторонньої допомоги під час денного сну, вміє самостійно грати, охоче спілкується з іншими дітками, вміє чи намагається самостійно одягатися-роздягатися. Однак навіть якщо малюк не вміє всього цього, то достатнім пунктом для успішної адаптації є позитивний настрій малюка та бажання йти на контакт із дітьми та вихователями. У ранньому віці дитина легко навчається і наслідує оточуючих, особливо в колективі однолітків, а тому, батькам не варто дивуватися, якщо вже через тиждень малюк навчиться всього перерахованого вище.
Для того, щоб дитина менш болісно сприймала перебування в саду, в перші дні можна давати йому з собою улюблену іграшку, з якою він почуватиметься спокійніше та комфортніше. Деякі дітки готові відразу залишатися в саду на повний день, однак таких меншість, зазвичай спочатку дитина приходить тільки на прогулянку (пара годин), знайомиться, потім її можна залишати на обід, а через деякий проміжок часу, залишається і на денний сон. Період адаптації може становити проміжок від 2 днів до півроку. Слід пам'ятати, що дітям, схильним до частих хвороб буде складніше адаптуватися, оскільки після кожного «лікарняного» йде своєрідний період адаптації, який часом минає складніше, ніж перший прихід у сад.