Дитинство – це час, коли в малюку закладаються базові знання та прагнення, які в майбутньому дозволяють йому встановитися як повноцінної особистості. У вихованні дошкільника особливий внесок вноситься безпосередньо батьками та вихователями дитячих дошкільних закладів. Грамотний дошкільний розвиток насамперед сприятливо відбивається на виробленні великого словникового запасу, розвитку аналітичних і логічних здібностей, і навіть – максимальної соціалізації та локалізації творчих навичок.
Пік «дошкільного» встановлення припадає на віковий поріг від 3 до 6 років і потребує певного психологічного підходу. Одну з головних ролей у ефективному встановленні дитини у світі відіграють рольові та сюжетні ігри, які допомагають випробувати певну модель взаємовідносин з оточуючими та відчути себе в особливій соціальній ролі (дочка, мати, продавець, контролер, шофер).
Існує п'ять основних аспектів виховання, які в жодному разі не можна згаяти, на певних етапах розвитку маленької особистості. По-перше, це психічний аспект, що включає в основному генетично зумовлені навички та можливості, а також оточення малюка. Щоб оптимізувати контакт зі своєю дитиною та навчитися краще її розуміти, батькам пропонують пройти низку спеціалізованих сімейних тренінгів.
По-друге, емоційний розвиток, який переважно впливає оточення, відносини та взаємодії коїться з іншими дітьми, і навіть – психічна стабільність. Якщо дитина чимось засмучена або почала замикатися в собі, мудрий педагог чи батьки повинні насамперед звернути увагу на її спілкування та ігри. Можливо, емоційна система дитини підривається через несанкціоновані події під час спілкування з однолітками.
По-третє, пізнавальний розвиток, обґрунтований як сприйняття та обробки інформації, яку дитина отримує з навколишнього середовища. Вона має бути корисною, легкою для засвоєння і не забувати протягом короткого часу. Саме в цьому контексті головну роль відіграють дитячі дошкільні заклади та вихователі.
По-четверте, психологічний аспект розвитку кожної дитини, яка відштовхується в основному від її вікових особливостей сприйняття світу та інформації в ньому. Дитина, починаючи від трьох років, починає усвідомлено себе усвідомлювати як особистість, мислити, поповнювати інтелектуальний багаж і активізувати отримані знання.
По-п'яте, аспект розвитку мови, який починає проявлятися у кожної дитини суто індивідуально. У рамки батьківського та педагогічного виховання входить у допомогу у встановленні мовних здібностей, виробленні чіткої дикції, і навіть – поповненні словникового запасу. Особливо слід зазначити той факт, що правильна координація у систематичному розвитку усних та письмових навичок гарантує покращення мислення та сприйняття дитиною рідної мови, дає можливість викладати свої думки складнішими конструкціями.
