Про это не писали газеты, это не показывали по телевидению, однако факт остается фактом в столичных дошкольных учреждениях возможны любые проишествия. И нижеприведенный приговор тому подтверждение. Порой по ту сторону забора детсада могут происходить совершенно недопустимые события. Примечательно, что "публичный онанист" получил всего лишь условный срок - исправился в процессе следствия по делу к тому же с кристальной характеристикой .....
12.12.2011 Справа № 1-1296/11
Справа № 1-1296/11
В И Р О К
Іменем України
7 грудня 2011 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого –судді – Швачач Ю.О.,
при секретарі – Форманчук К.В.,
за участю прокурорів – Авдєєнка О.А. та Сімонова Я.Г.,
захисника – ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, неофіційно працюючого на посаді начальника виробництва ПП «ОСОБА_3», розлученого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України,
в с т а н о в и в :
8 серпня 2011 року приблизно о 13 год. 30 хв. ОСОБА_2, перебуваючи на території дитячого дошкільного закладу № 606, розташованого за адресою: м. Київ, пр. Оболонський, 39в, вчинив розпусні дії щодо малолітньої особи –ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, які виразилися в оголенні статевих органів та вчиненні акту онанізму.
Підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчинених злочинах визнав, розкаявся, підтвердивши обставини вчиненого. Зокрема, пояснив, що він 8 серпня 2011 року приблизно о 13 год. 30 хв. пішов до дитячого садочка, розташованого по пр. Оболонському, 39в у м. Києві, де зняв одяг, оголив статеві органи та вчинив акт онанізму перед малолітньою ОСОБА_4
На підставі ч. 3 ст. 299 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з’ясовано, що підсудний та його захисник правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає.
За таких обставин, суд вважає, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину, доведено.
Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 156 КК України, тому, що він вчинив дії, що виразились у вчиненні розпусних дій щодо малолітньої особи.
Призначаючи покарання ОСОБА_2 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставину, що пом’якшує покарання.
Обставиною, що пом’якшує покарання ОСОБА_2, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає, його щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2, згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Крім цього, при обранні ОСОБА_2 покарання, судом ураховується його ставлення до вчиненого, матеріали, що його характеризують, зокрема, те, що підсудний за місцем проживання характеризується позитивно.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі, але, з урахуванням обставин справи та особи винного, дійшов висновку, що його перевихо вання та виправлення можливі без відбування покарання. У зв’язку з цим суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст. 75 КК України. На думку суду зазначене покарання буде необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд
з а с у д и в :
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.
Зобов’язати ОСОБА_2 на підставі пунктів 2, 3, 4 ст. 76 КК України не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з’являтись на реєстрацію в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання –залишити без зміни, а після набрання вироком законної сили –запобіжний захід –скасувати.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя
