Традиційно вважається, що якщо малюк навчався всьому, що від нього вимагається в дитячому садку і перестав плакати і вередувати вранці, то процес адаптації можна вважати завершеним. Проте, насправді, все не так просто.
Діти досить легко опановують навички самообслуговування та поведінки в садочку, але самостійно справлятися зі стресами вдається далеко не всім малюкам. Найбільш важко переносять розлуку з рідними надмірно опікувані, «закохані» діти. Не просто доводиться і діткам-флегматикам, які при всьому своєму старанні не справляються з частими змінами різних видів діяльності в садовому режимі. Малюкам-холерикам садова дисципліна не дозволяє достатньою мірою реалізувати природну потребу в руховій активності. Найкраще проходить адаптація дітей-сангвініків. Дитячі психологи вважають, що проблеми адаптації до дитячого садка меншою мірою стосуються дівчаток, оскільки їхня емоційна залежність від мами значно слабша, ніж у хлопчиків.
На жаль, дуже часто саме батьки мимоволі стають винуватцями зривів адаптації своїх дітей. Пропонуємо розглянути найпоширеніші батьківські помилки:
-Халатне ставлення до періоду адаптації, а саме: ігнорування рекомендацій вихователів щодо часу перебування малюка в саду, дотримання садового режиму та в домашніх умовах та багатьох інших;
-Відсутність системи, наприклад: «три дні сходимо в сад, а потім нам ліньки чи ми проспали». Залишати малюка вдома без поважної причини під час адаптації не бажано;
-Неправильне розлучення. Батькам категорично забороняється зникати, нічого не пояснивши малюкові. Страх, що мама пішла назавжди, може згубно позначитися на психіці дитини. Деяким дітям допомагають спеціально вигадані ритуали, що повторюються щодня;
- Харчові невідповідності. У домашніх умовах багато матусь годують своїх дітей виключно протертою, пюреподібною їжею, тому жувальні навички виявляються недостатньо розвиненими, що значно ускладнює процес харчування в дитячому садку. Інша крайність: переважання напівфабрикатів у сімейному меню, звикнувши до якого малюк не зможе гідно оцінити смак натуральних овочевих та м'ясних страв;
- Відсутність єдиних правил у домашніх та садових умовах. Наприклад: якщо діти в саду їдять за столом, то вдома дитина не може їсти перед комп'ютером;
-Відсутність у малюка навичок соціальної адаптації. Ще до вступу в сад, ведіть малюка в місця скупчення інших дітей, сприяйте його спілкуванню, допомагайте розібратися в спірних ситуаціях, всіляко заохочуйте дружбу;
-Відсутність у малюка навичок самообслуговування. Завдання батьків заздалегідь навчити свою дитину всьому тому, що знадобиться в садку. Якщо ж малюк не в змозі самостійно виконати будь-яку складну дію через вік, потрібно привчати його просити про допомогу дорослих, дотримуючись черговості;
-Супутні негативні фактори. У період адаптації дитини до дитячого садка потрібно виключити всі можливі додаткові стресові ситуації, наприклад: сварки та скандали у сім'ї, далекі поїздки та інші;
- Сумніви та тривоги дорослих. Впевненим, спокійним батькам набагато простіше знайти потрібні слова та інтонації для створення позитивного психологічного настрою своїх малюків;
-Негативне ставлення до садового виховання будь-кого з сім'ї. Дитина, інтуїтивно відчуваючи настрій дорослих, може розпочати різні маніпуляції, наприклад, у вигляді фальшивих істерик.
